У сучасному світі контроль якості харчових продуктів є надзвичайно важливим. Споживачі хочуть бути впевненими, що їхня їжа є безпечною та відповідає всім стандартам якості. Однією з ключових проблем є наявність генетично модифікованих організмів (ГМО) у продуктах, а також присутність небезпечних харчових патогенів, які можуть спричиняти отруєння та інші захворювання. Для виявлення цих ризиків застосовуються сучасні методи тестування  https://biocor-tech.com/ru/portfolio_cat/agro-2, які дозволяють ідентифікувати ГМО та патогенні мікроорганізми з високою точністю.

Методи тестування на ГМО

Генетично модифіковані організми містять змінені гени, які не зустрічаються у природних видах. Основні методи їхнього виявлення включають:

• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

ПЛР – один із найточніших і найпоширеніших методів. Він дозволяє виявити навіть незначну кількість ДНК ГМО у продуктах харчування. Цей метод базується на ампліфікації специфічних послідовностей ДНК, які характерні для трансгенів. Основні переваги ПЛР:
-Висока чутливість та специфічність
-Можливість виявлення різних типів ГМО
-Застосування як для сирих, так і для перероблених продуктів

• Імуноферментний аналіз (ELISA)

Цей метод визначає наявність білків, які виробляються генетично модифікованими організмами. Його використовують у швидкому тестуванні, наприклад, для перевірки сої чи кукурудзи на ГМО. Основний недолік – метод менш точний, ніж ПЛР, і може давати хибнопозитивні результати.

• Мікрочипова технологія

Дозволяє одночасно виявити велику кількість генетичних модифікацій, аналізуючи ДНК зразка. Використовується у дослідницьких лабораторіях та державному контролі.

Методи тестування на харчові патогени

Патогенні мікроорганізми, такі як Salmonella, Listeria monocytogenes, Escherichia coli O157:H7, можуть спричиняти серйозні харчові отруєння. Основні методи виявлення включають:

• ПЛР та кількісна ПЛР (qPCR)

Як і у випадку з ГМО, цей метод є найефективнішим для виявлення ДНК або РНК патогенів. qPCR дозволяє не тільки виявити мікроорганізм, а й оцінити його кількість у зразку.

• Культуральні методи

Ці методи передбачають вирощування бактерій на живильних середовищах з подальшою їхньою ідентифікацією. Вони є "золотим стандартом", але потребують більше часу (від 24 до 72 годин).

• Імуноферментний аналіз (ELISA)

Виявляє специфічні антигени патогенних бактерій. Менш чутливий, ніж ПЛР, але підходить для експрес-аналізу.

• Біосенсорні методи

Використовують нанотехнології та біочіпи для швидкого виявлення бактерій. Такі системи поступово впроваджуються у харчову промисловість.

Контроль за наявністю ГМО та харчових патогенів є важливим для забезпечення безпеки споживачів.