10 серпня, 2022
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Економіка
  • Уряд готує масштабне скорочення держслужбовців: хто під загрозою звільнення

Уряд готує масштабне скорочення держслужбовців: хто під загрозою звільнення

  • 4 липня, 2022 12:48

Уряд ініціює реформу скорочення державного апарату. Про звільнення чиновників в Україні говорили завжди, однак такі розмови зазвичай закінчувалися збільшенням видатків на утримання апарату. Нова спроба скорочення державних службовців поки що існує у вигляді концепції. 

Уряд презентує концепцію під час інвестиційного форуму у швейцарському місті Лугано, який проходитиме 4-5 липня, про це пише "Економічна Правда".

Документ пропонує скоротити кількість міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх працівників, об’єднати функції забезпечення роботи чиновників усіх органів влади та позбутися непотрібних державних підприємств.

 

Реформа, продиктована обставинами

 

Наразі доходи держбюджету покривають менш ніж третину видатків. Через це щомісяця утворюється багатомільярдний дефіцит, для покриття якого Україна звертається до міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів.

Проте допомога від них іде довго, неритмічно і часто із запізненнями, тож уряду доводиться просити про допомогу НБУ, який "друкує" гривні. Однак це не може тривати довго: грошова емісія загрожує ростом цін та знеціненням гривні.

Через це уряд намагається зменшити діру в бюджеті шляхом збільшення доходів та скорочення видатків. Кабмін уже повернув скасовані на початку війни податки на імпорт (мита, ПДВ, акцизи). Утім, враховуючи падіння обсягів імпорту через проблеми з логістикою, ситуацію з бюджетом це не поліпшить.

Запровадити додаткові податки уряд не може, бо це похитне віру бізнесу в Україну і завадить відновленню економіки. Зі скороченням видатків справи ще гірші. З початку війни уряд фінансує лише захищені статті, і навіть так іноді виникають труднощі. Отже, місця для бюджетного маневру майже нема. 

За таких обставин урядовці вимушені залізати до власних кишень. Саме тому Мінцифри розробляє реформу, згідно з якою кількість чиновників у країні зменшиться вдвічі.

 

Скільки в Україні чиновників

 

Держава – найбільший роботодавець у країні. На держслужбі, в органах місцевого самоврядування, державних агентствах, комісіях, інспекціях, службах та на держпідприємствах загалом працюють понад 5 млн українців.

Пропонована реформа стосуватиметься лише державних службовців. За даними Національного агентства з питань державної служби, їх в Україні 168,2 тис. Ще 32,8 тис. посад залишаються вакантними. Тобто загальна штатна чисельність чиновницького апарату становить майже 205 тис. осіб.

До них належать працівники Офісу президента, уряду, Верховної Ради, міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, обласних та районних адміністрацій, судів та інших державних установ. Учителів, лікарів та пожежників скорочення поки що не зачепить.

До числа чиновників не входять працівники, які втратили це звання після ухвалення закону "Про держслужбу", наприклад, Держслужби зайнятості та Держслужби соцзабезпечення. "Керівники і заступники ОДА теж не є держслужбовцями, хоча на них поширюються вимоги закону "Про запобігання корупції", – зазначає експерт "CASE-Україна" Андрій Саварець.

Свого часу завдяки виведенню з категорії "державний службовець" працівників низки органів уряд прозвітував про зменшення числа чиновницького апарату. Хоча фактично кількість тих, хто отримує зарплату з бюджету, не змінилася.

Цього разу уряд налаштований провести реальну реформу, яка включатиме не лише скорочення кількості чиновників, а й зміни підходів до роботи державного апарату та визначення розмірів оплати праці.

 

Що пропонує уряд

 

Міністерство розвитку громад і територій, Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство інфраструктури об’єднають і назвуть Міністерством розвитку громад, інфраструктури, територій і реінтеграції.

Знову об’єднають міністерства, які вже об’єднували на початку каденції Володимира Зеленського, але у 2020 році знову розділили.

Під одним дахом можуть опинитися Мінекономіки та Мінагрополітики, до яких приєднають Міністерство стратегічних галузей економіки, яке створили у 2020 році. Нове відомство назвуть Міністерством інновацій та економічного розвитку.

Ще одне повторне об’єднання – Міненергетики та Мінекології. Вони стануть Міністерством енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів.

Зміни торкнуться й освіти і культури. Міносвіти, Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури об’єднають у Міністерство розвитку людського капіталу.

Міністерство у справах ветеранів ліквідують, а деякі відомства доповнять новим функціоналом. Так, Міністерство соціальної політики може стати Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил. МЗС у новій структурі уряду може перетворитися на Міністерство закордонних справ та євроінтеграції.

Скоротити кількість працівників міністерств хочуть шляхом централізації функцій підтримки їх роботи в одній установі – Центрі уряду.

Він замінить Секретаріат Кабміну і відповідатиме за бухгалтерію, управління персоналом та фінансами, юридичне забезпечення, ІТ-сектор, безпеку та адміністративно-господарську діяльність у всіх міністерствах. Тобто в них усі згадані підрозділи зникнуть, що призведе до скорочення посад.

Внаслідок об’єднань міністерств та функцій забезпечення їх діяльності штат центральних апаратів міністерств скоротиться з 9,2 тис до 2,7 тис осіб. Кількість працівників їх територіальних органів – з понад 15 тис до менш ніж 9 тис.

Зменшаться штати Пенсійного фонду, Податкової служби, Держстату. У їх центральних апаратах працюють 13 тис осіб, у територіальних – 80 тис. Після реформи кількість таких органів скоротиться з 58 до 43, кількість працівників у їх центральних апаратах – до 4,3 тис осіб, у територіальних – до менш ніж 40 тис.

Проводити перевірки зможе лише Єдина державна інспекція. Решту органів або ліквідують, або позбавлять контрольних функцій. Як наслідок, кількість службовців, які здійснюють перевірки, зменшиться з 55 тис до 10 тис осіб. Скороченню штатів сприятимуть автоматизація, цифровізація та аутсорсинг.

Зміняться й підходи до оплати праці. Пропонується відійти від радянської системи рангів державної служби та перейти до системи грейдів. Тепер на розмір зарплати впливатиме не трудовий стаж, а знання, навички, ступінь впливу роботи на кінцевий результат, рівень відповідальності співробітника.

Оклад у структурі винагороди займатиме 70%, решту становитимуть бонуси за результатами роботи, зокрема виконання KPI та поставлених завдань. Наразі ж у структурі зарплати чиновників частка окладу становить лише 30%, а решту 70% формують надбавки та премії, які часто не залежать від ефективності.

У державну службу хочуть запровадити сучасні практики управління персоналом, які давно використовує приватний сектор. Ефективність роботи чиновників почнуть вимірювати зрозумілими цілями і, відштовхуючись від їх виконання, планувати бюджети тих чи інших державних органів.

 

Економія чи затрати?

 

Мета запропонованої реформи благородна: підвищити ефективність роботи чиновників та урізати видатки на їх утримання. Відповідно до презентації Мінцифри, у перші пів року реформи чисельність бюджетників скоротиться на 60 тис осіб. Це означає, що на цю ж кількість зросте армія безробітних.

У Мінцифри це називають "можливістю", а не ударом по платоспроможності громадян. Мовляв, з України виїхало на 2 млн людей більше, ніж повернулося, ринок праці потребує людей, і саме держслужбовці мають його наповнити.

Однак ситуація на ринку праці в Україні критична навіть без додаткових 60 тис безробітних чиновників. За даними Держслужби зайнятості, на одне робоче місце претендують 12 людей. У деяких регіонах країни цей показник ще страшніший: 17 людей – на Запоріжжі, 19 – на Харківщині.

Чимало людей втратили роботу внаслідок знищення росіянами підприємств, порушення ланцюгів постачання та скорочення попиту.

Отже, в умовах війни звільненим чиновникам буде складно знайти роботу. Це означає, що потенційну економію коштів можуть перекреслити видатки на підтримку безробітних.

Мінцифри бачить вихід у спеціальній програмі з працевлаштування звільнених чиновників. Колишнім бюрократам протягом трьох місяців після звільнення надаватимуть фінансову підтримку або гранти до 10 тис грн на перенавчання, платитимуть за пошук роботи рекрутинговим компаніям.

Автори реформи вважають, що чимало чиновників могли б податися в заклади освіти, адже багато вчителів виїхали за кордон. Дехто із звільнених міг би працювати в приватному секторі та виконувати державні функції на аутсорсі.

Поділитись

Новини по темі: