За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, це необхідно, адже зараз ціни на квитки занижені, передає "Обозреватель".
Скільки платитимемо?
До кінця 2021-го ціни збільшаться на 20%. Для тих, хто пересувається на невеликі відстані, зростання цін буде не таким відчутним. Але тим, хто користується найбільш популярними напрямками, нова ціна може серйозно вдарити по гаманцю. Наприклад, проїзд у плацкарті з Києва до Львова зараз коштує 190 грн, а вже в грудні буде дорівнювати 232 грн.
Найвідчутніше зростання цін буде на квитки в "Інтерсіті". наприклад:
- Зараз у напрямку Київ-Львів квиток першого класу на такий поїзд обійдеться в 676 грн, а після подорожчання він може коштувати вже 811 грн.
- Проїзд таким же транспортом у напрямку Київ-Одеса поки коштує 710 грн, а вже в грудні буде 852 грн.
Це відчутно дорожче, ніж деякі авіаперельоти. Одна з вітчизняних авіаліній пропонує переліт із Києва до Львова за все за 561 грн. До того ж у дорозі ви проведете 1 годину 35 хвилин, а з "Інтерсіті" будете на місці майже через 7 годин. Переліт Київ-Одеса коштує 569 грн. Різниця в часі, проведеному в дорозі, також величезна.
Щоб заощадити на проїзді, в пресслужбі Мінінфраструктури радять українцям брати квитки заздалегідь. Тоді їх можна буде придбати до 40% дешевше, ніж в останній день. Але все ж варто відзначити, що залізничні перевезення стають дедалі менш конкурентними порівняно з іншими видами транспорту.
У пресслужбі "Укрзалізниці" відразу зазначили, що запланована індексація "далека від покриття наявних витрат". З цим погоджується і ексміністр інфраструктури 2016-2019 Володимир Омелян. За його словами, 20% до вартості квитка згенерують додаткових 500 або 600 млн грн, до того ж пасажирський сектор зараз завдає близько 10 млрд грн збитків на рік.
Збитковість на зарплатах менеджерів не відображається
Наприклад, колишній глава підприємства Євген Кравцов заробляв близько 570 тис. грн на місяць. Нинішній глава Володимир Жмак стверджує, що його зарплата нижча, ніж у попередника, але цифру не оголошує.
Не ображені зарплатою і члени наглядової ради "Укрзалізниці". Глава наглядової ради Шевки Аджунер за період із 2018 до 2020 року заробив 13,8 мільйона гривень. Його колега Крістіан Кун за період роботи на посаді отримав 11,7 млн грн. Ще один член ради, Андреас Матьє, заробив стільки ж.
Але найбільше українців обурила зарплата колишнього журналіста й депутата Сергія Лещенка. Він на місяць отримує близько 332 тис. грн, хоча питаннями інфраструктури до свого призначення не займався.
Ціни підвищать, але ще б якість сервісу...
На цьому тлі українці активно обговорюють стан вагонів. Є цілий сайт, на якому пасажири діляться враженнями про поїздки. Тут можна знайти десятки фотографій "дірявих" або вкритих кригою вікон, переповнених сміттєвих ящиків, брудних сидінь.
"Укрзалізницю" потрібно рятувати?
У багатьох країнах світу залізничні пасажирські перевезення збиткові. У деяких випадках державні кошти можуть становити до 50-70% бюджету підприємства. Це стосується, наприклад, перевезень всередині великих міст (S-bahn в Берліні – щось схоже з київською міською електричкою) або приміських перевезень.
Також залишаються дотаційними високошвидкісні залізниці, які активно будуються протягом останніх 15-20 років. Це – великі державні проєкти. Хоча залізниці держав і є балансоутримувачами цих типів транспорту, але вони не генерують ніякого прибутку, стверджує колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян.
В Україні ж склалася зовсім інша ситуація. "Укрзалізниця" довгий час не отримувала коштів із держбюджету й від органів місцевого самоврядування. Ба більше, раніше сама була донором багатьох держпроєктів. Наприклад, за часів Георгія Кірпи на кошти "Укрзалізниці" будувалися дороги, мости, запускалися аеропорти і багато чого іншого.
"Цей ресурс міцності вичерпано повністю, – каже Омелян. – Через дії багатьох команд за останні півтора року "Укрзалізниця" фактично "вичавлена", знищена. Зараз серйозно стоїть питання, як її рятувати. На цей рік (уперше) передбачили 4 млрд грн дотацій. Їх вистачить на ремонт або закупівлю близько 100 пасажирських вагонів, ремонт окремих ділянок. Але цього недостатньо. І замість того, щоб боротися з корупцією, через яку щорічно втрачають близько 15-20 млрд грн, керівний склад не придумав нічого кращого, ніж підвищити тарифи на пасажирські перевезення".
Чи "відлякає" підвищення пасажирів?
Пасажири залізниці могли б скористатися і альтернативними видами транспорту (авіа, автобусним та автомобільним), але в "Укрзалізниці" навряд чи бояться істотного відтоку клієнтів. Залізниця в Україні перевозить близько 400 млн пасажирів на рік (враховується кількість поїздок). Такого потоку не може охопити жоден інший вид транспорту. Більш того, на приміському сполученні проїзд у маршрутках і автобусах часто коштує набагато дорожче, ніж аналогічний маршрут електрички. Тому постійних пасажирів збільшення цін, найімовірніше, не відлякає. Але ось чергову хвилю невдоволення спровокувати цілком може.
"За логікою, підвищення цін повинно сприяти поліпшенню рухомого складу "Укрзалізниці", – припускає Володимир Омелян. – У 2017-18 роках, коли підвищували ціни на вантажоперевезення, у нас була домовленість із "Укрзалізницею", що додатковий прибуток піде на капітальні інвестиції. Якщо вони і зараз зроблять так, це можна буде пояснити людям. Але якщо вони просто підвищать ціни на наявні убиті поїзди без кондиціонерів, обігріву, елементарних зручностей – це шлях у нікуди. Він призведе до серйозного соціального невдоволення, яке і так уже в країні досить високе".
Блогер і колишній менеджер "Укрзалізниці" Олександр Рудоманов упевнений, більшість пасажирів, які користуються залізницею, підвищення не особливо відчують. Ба більше, на великі відстані, такі як Маріуполь-Ужгород, їхати поїздом усе одно набагато дешевше, ніж будь-яким іншим транспортом. Але в той же час Рудоманов стверджує, що набагато більшу користь, ніж підвищення в усіх напрямках, могла б принести точкова оптимізація цін на певних маршрутах.
"На деяких напрямках залізниця програє автобусному руху повністю. Яскравий приклад "Інтерсіті" Київ-Херсон. Він зупиняється в Херсоні й Миколаєві. Між цими містами – година їзди. А вартість квитка – 100 грн. Хоча автобуси коштують 50 грн. Залізниця возить порожніми велику кількість місць на цій ділянці, але не може скинути ціну на 50%, щоб конкурувати з автобусами. Було б ефективніше, якби замість підвищення цін "Укрзалізниця" намагалася "вичавити максимум" там, де це можливо", – підсумував Рудоманов.
Залізничний транспорт залишається одним із найбільш "бюджетних" у нашій країні. Тому будь-яке коливання ціни в цьому сегменті дуже хвилює багатьох пасажирів. Збільшення цін на квитки не так сильно вдарить по самій "Укрзалізниці", як по чинній владі, яка ще не встигла погасити хвилю невдоволення з приводу зростання тарифів, а чергові стрибки цін у різних сегментах можуть стати для неї критичними.
Нагадаємо, "Укрзалізниця" запустила чат-ботів з продажу квитків у месенджерах Viber і Telegram. Окрім можливості купити квиток, боти мають низку інших функцій.