Головна ж стаття витрат – обслуговування і погашення зовнішнього боргу. Детальніше про те, як змінили проєкт бюджету до другого читання, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Пріоритет – держборг
Наступного року кожен українець своїми податками заплатить близько 10 тисяч гривень на держборг, включаючи новонароджених дітей і людей похилого віку. Бюджет країни підготувало Міністерство фінансів. А враховуючи, що саме вони відповідають за боргову політику, гроші на борги фактично забрали в інших центральних органів виконавчої влади.
Як завжди, найбільше страждає Мінсоц. Це відомство традиційно забирає левову частку коштів (на субсидії, соціальні допомоги тощо). Бюджет на субсидії складе всього 47 млрд грн (у 2019-му – близько 55 млрд). І це з урахуванням, що взимку традиційно дорожчає газ, а після запуску ринку електроенергії доведеться підвищувати тарифи на "струм" для населення.
Хоча в Кабміні запевняють – грошей вистачить. Мовляв, не платитимуть тим, хто не потребує допомоги. Ще одна проблемна стаття – пенсії. Кабмін Гройсмана розробив реформу, яка передбачала щорічний перерахунок пенсій. Цього року його провели вперше (до слова, деякі пенсії зросли більш ніж на 1000 грн), а ось наступного року питання перерахунку все ще у підвішеному стані. На Пенсійний фонд виділили 173 млрд грн (у 2019-му – 167,5 млрд грн). Зрозуміло, на індексацію, підвищенню пенсій військовим, "осучаснення" цих коштів не вистачить.
До слова, все ж таки до другого читання Кабмін пішов на деякі поступки і несуттєво збільшив витрати – на 25,3 млрд грн – до 1 трлн 195 млрд грн. Таке рішення ухвалили через велику кількість зауважень, як із боку громадськості, так і з боку парламенту. Наприклад, у минулій версії документів урізали гроші на зарплати вчителям, не знайшли кошти для повного фінансування практично за жодною зі статей витрат.
Єдина "захищена" стаття виявилася "на погашення держборгу". Так, за словами прем'єра, кожна третя гривня піде кредиторам. Це рекордні обсяги виплат. Причому така ситуація очікується і наступного року.
"Загалом, хочу сказати, що у нас є кілька важливих речей, які закладаємо у бюджет. Важливо не збільшувати борги, а продовжувати їх зменшувати. До нас їх дуже багато набрали. Кожна третя гривня в наступному році буде витрачена на борги. Тому ми повинні зараз із цим впоратися. Ми борги гасимо", – пояснив Гончарук.
У порівнянні з першим читанням надбавку отримали такі сфери: освіта, медицина та інфраструктура (дороги і аеропорти). У 2020-му Кабмін вирішив розвивати професійно-технічні навчальні заклади і зайнятися школами в селах і маленьких містах. Останні "оптимізують" (а простіше кажучи закриють), щоб перевести дітей туди, де є кваліфіковані вчителям і обладнання.
У медицині додаткові гроші витратять на швидкі і "доступні ліки" (програма, за якою українці можуть отримувати безкоштовні медичні препарати за рецептом із лікарні).
На розвиток дорожньої інфраструктури буде закладено 73,7 млрд грн, що на 37% більше, ніж у минулому році.
"Це не означає, що тільки ці гроші витратимо на дороги. Є багато ідей, як збільшити цю суму (міжнародні партнери тощо). Але в бюджеті 73,3 млрд – рекорд і дуже показово. Звісно, нам потрібно реконструювати аеропорти (найперше йдеться про смуги). Як я вже казав, треба боротися за кожне життя, але ми хочемо серйозно інвестувати у дороги, щоб знизити смертність на дорогах", – прокоментував Гончарук.
Міністерство оборони отримає найбільший у своїй історії бюджет. Хоча, звісно ж, і цих грошей недостатньо. Всього на оборону і безпеку витратять 5,45% ВВП (245,8 млрд грн). З них Міноборони отримає 116,1 млрд грн (було 102 млрд), 9 млрд держгарантій на закупівлю (було 3 млрд), спеціальна служба транспорту – 1,4 млрд грн (було 0.8 млрд). Міністерству внутрішніх справ дадуть 93 млрд грн. Здебільшого підвищення піде на зарплати (про це пізніше).
Магія чисел: гроші від реформ рахують "по-особливому"
Гроші від продажу землі – не є дохідною частиною бюджету, пояснив прем'єр. Мовляв, якщо гроші не приходять регулярно, то їх можна використовувати не на покриття витрат, а на те, щоб взяти менше кредитів. Тому в бюджеті ніяк не відобразиться можливий прибуток від ринку землі. До речі, докладніше про те, що і як зміниться, можна прочитати тут.
А ось від легалізації грального бізнесу Кабмін планує отримати всього лише 3 млрд грн. Ця сума в рази нижча, ніж раніше озвучувалася. Так, для прикладу, фінансовий аналітик Володимир Мазуренко вважає: українська економіка втрачає близько $1 млрд щороку за рахунок заборони грального бізнесу. Так, до 2009-го в країні працювало понад 10 тис. закладів, а сфера надавала близько 200 тис. робочих місць. Наприклад, при зарплаті в 10 тис. грн тільки з фонду оплати праці щороку платили б 9,9 млрд грн до бюджетів різних рівнів і Пенсійного фонду.
При цьому ексглава Держкомпідприємництва, президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський оцінює податкове поле мінімум у 10 млрд.
Приватизація принесе всього 12 млрд грн. Хоча, як демонструвала практика, і цей план можуть зірвати. При цьому сам бюджет можна назвати скоріше бюджетом боржника, а не молодого реформатора. Наприклад, у партії "Голос" вже встигли розкритикувати документ. Нардепка Юлія Клименко заявила, що максимальне зростання економіки передбачається на рівні 3%, і тільки за умови, що Міжнародний валютний фонд продовжить свою програму підтримки для України.
"Президентська монобільшість отримала величезний кредит довіри від українців і мала унікальний шанс розірвати коло бідності, вивести країну на новий рівень, а українську економіку до зростання. Але цей час вони витратили на законодавчий спам, лобіювання власних інтересів, внутрішні інтриги та задоволення особистих амбіцій, які переважають над державною позицією. Законопроєкти від інших партій, які могли б вплинути на бюджет, не були навіть поставлені на порядок денний", – зазначила Юлія Клименко.
В "Європейській солідарності" бюджет найчастіше коментує Олексій Гончаренко. Він невдоволений рівнем соціального забезпечення.
"З того, що я вже знаю, з того, що я вчора чув на засіданні Кабміну і спілкувався з деякими міністрами, то соціальна складова як залишилася на дуже низькому рівні, так швидше за все і буде – то, звісно, в такому вигляді я за цей бюджет голосувати не буду", – заявив він.
Пенсії зростуть "трошки", а мінімалка не дотягне і до 5 тисяч
Пенсії в Україні, як зазначив Гончарук, виростуть "трохи". Так, мінімальну і максимальну виплату перерахують тричі. В результаті до кінця наступного року на заслуженому відпочинку отримуватимуть щонайменше 1769 грн. Так, із січня пенсіонери отримуватимуть 1638 грн, з липня – 1712 грн, з грудня – 1769 грн. Паралельно зростатиме і максимальна пенсія – з 16,38 до 17,69 тис. грн.
Водночас мінімальну зарплату в Україні підвищать з 4173 до 4723 грн. Слід зазначити, що це значно менше, ніж анонсували до цього у Кабінеті міністрів. Так, і колишній прем'єр-міністр Володимир Гройсман, і його віцепрем'єр Павло Розенко обіцяли, що українці зароблятимуть щонайменше 5,5-6 тис. грн.
Пощастило поліцейським і молодим вчителям. Останнім (якщо стаж менше 10 років) раз на рік даватимуть 21 тис. грн. Для Національної поліції зарплати підвищать на 10%, для Національної гвардії також на 10%, прикордонникам – 15%, ДСНС – 14%, Міграційній службі – 6%.