Сьогодні, 8 травня, у Житомирі попрощались із загиблими військовослужбовцями: 47-річним Сергієм Чечетом та 47-річним Олександром Болейком. Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.
Сергій народився 24 березня 1976 року у Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі №16 (нині — ліцей №16). З дитячих років виявляв наполегливість і силу характеру — займався плаванням та вільною боротьбою. Після школи здобув фах електромонтажника вторинних мереж, електрослюсаря у ПТУ №5. Згодом проходив строкову службу у лавах повітряно-десантних військ Збройних Сил України.
Після завершення служби працював старшим інспектором в органах внутрішніх справ у пожежній частині №11 м. Житомира. З 2001 року — на будівництві.
«У 2005 році зустрів свою долю — кохану Тетяну. Разом створили щасливу родину, в якій зростали син і донька — гордість і натхнення Сергія. Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, не вагаючись, став на захист Батьківщини у складі окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. У званні молодшого сержанта виконував обов'язки командира відділення. За самовіддані дії при виконанні бойових завдань був відзначений нагрудним знаком “За службу та звитягу”, неодноразово отримував подяки та грамоти від командування. Мав повагу серед побратимів і командирів як надійний, сміливий і мужній Воїн», — йдеться у повідомленні.
14 липня 2023р під час виконання бойового завдання біля Стельмахівки Сватівського району Луганської області Сергій Миколайович Чечет героїчно загинув, захищаючи Україну. Лише через рік і дев’ять місяців Воїн повернувся додому на щиті.
Олександр народився 12 березня 1976 року у Житомирі. Здобув середню освіту у ЗОШ №1 (нині —ліцей №4).
«Його життя — приклад чесності, працьовитості та доброти. Після школи здобув фах тракториста у ПТУ №15, працював на благо рідного міста, понад 20 років працював на КП "Житомирводоканал", а згодом — на підприємстві "Anserglob". Його поважали за людяність, щирість, готовність завжди допомогти. Він був справжнім фахівцівем у своїй справі, мав повагу та авторитет серед друзів та колег. Олександр мав багато захоплень — риболовля, садівництво, історія, колекціонування рідкісних монет. Але найбільшим його скарбом була родина, яку він любив понад усе. Коли на українську землю стала нога російських загарбників, Олександр не зміг залишитися осторонь. З перших днів повномасштабного вторгнення рф добровільно пішов боронити рідну Україну. Доєднався до лав Захисників в одному з підрозділів ЗСУ. Зі щирим серцем і міцною волею він став на захист свободи і гідності. Мужньо, хоробро та самовіддано виконував свій військовий обов'язок. Наближав омріяну перемогу», — йдеться у повідомленні.
13 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Стельмахівки Сватівського району Луганської області, мужній Воїн Болейко Олександр Йосипович героїчно загинув, віддавши своє життя за свободу і незалежність України.
Лише через рік і 9 місяців Герой на щиті повернувся до рідного міста...
Світла пам'ять і вічна слава Героям...