22 лютого, 2024
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Армія
  • Найстрашніше, що діти пахнуть сирістю підвалу: житомирський вибухотехнік про роботу в зоні бойових дій

Найстрашніше, що діти пахнуть сирістю підвалу: житомирський вибухотехнік про роботу в зоні бойових дій

  • Фото: поліція
  • 13 лютого, 2024 9:00

За два роки повномасштабної війни українські вибухотехніки розмінували тисячі кілометрів забрудненої ворожими снарядами землі. Житомирські спеціалісти повернулись із зони бойових дій і розповіли про особливості роботи там.

Інформацією ділиться Поліція Житомирської області.

«Спільно з іншими підрозділами вони працюють у різних регіонах на місцях бойових дій, незалежно від пори року», — кажуть у поліції.

Володимир Кравчук наголошує, що взимку виявити вибухонебезпечні предмети складніше через погодні умови. Водночас, вони несуть постійну загрозу для людей, адже під снігом снарядів не видно.

«Складніше працювати зимою, адже ґрунт заморожений, міни, які зроблені з полімерних матеріалів, теж небезпечні, адже попадає вода і вони починають тріскатися», — зазначає Володимир.


Фото: поліція

Кожен ранок вибухотехніка починається однаково — з думками, що треба вберегти себе і людей. Потрібно мислити краще за ворога.

«Перше, про що думаєш – як би я сам себе підірвав і когось також. Від цього починається наша щоденна робота на мінних полях. Скажімо так, чим більше думаєш - тим живіший будеш», — каже вибухотехнік.

У кожну ротацію поліцейські беруть з собою смаколики та подарунки, адже знають, що там на них чекають найменші, які вже мають статус – діти війни.

«Маленькі діти підходять до нас. Ми завжди беремо з собою цукерки, шоколадки. Мені запам’ятався випадок, коли ми були за Куп’янськом і прийшло троє діточок, віком від 6 до 10, зазвичай просять подарувати якусь нашивку на пам’ять. Вони мене обступили, я  відчув запах сирості та підвалу, вони просочені цим, чутно, що вони живуть у підвалі й від цього моторошно», — ділиться Володимир.


Фото: поліція

Окрім небезпечних мін, поліцейські часто потрапляють під обстріли. Вибухотехнік пригадує крайній випадок:

«Перед самим від’їздом з ротації у населений пункт прилетіли ракети, які вдарили по приватній забудові. На тому місці був будинок і три гаражі, там загинула 61-річна жінка».

Для поліцейського кожна ротація несе нові знання, щоразу трапляються нові вибухонебезпечні предмети.

«Всі ракети, які прилітають сюди - для нас це було нове. Ми навчалися на бойових. Раніше у військах це все було засекречене, тобто гриф «секретно», тому ми вчилися вже на місці розмінування. Всією Україною, всі вибухотехніки вчилися», — каже Володимир Кравчук.

На жаль, не обходиться робота і без людських втрат. Володимир каже, складно усвідомлювати загибель колег.

«Але назад нічого не повернеш, а працювати потрібно. Вже коли закінчиться війна, тоді вже будемо плакати, тоді вже поїдемо на їх могили, а зараз потрібно працювати, бо хто ж буде робити цю роботу», — каже Володимир.


Фото: поліція

 

Поділитись

Новини по темі: