Денис служить навідником танку в 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. А між боями – створює картини.
Про військового розповіла Служба зв'язків з громадськістю 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.
«Ось мініатюру з танком почав малювати на дощечці з ящика для боєприпасів. Малюю, коли випадає вільна хвилинка», – розповідає Денис.
Хоча картину ще не завершив, в неї, розповідає, вже є власник.
Чоловік показує кілька своїх останніх робіт. Невеличкі картини він пише між виходами на бойові завдання та обслуговуванням танка. Говорить: головна задача «бути влучним навідником та нищити ворога». А малювання – улюблена справа з дитинства, яка нині допомагає перемкнутися від важких думок та відпочити душею.
«Хочу після перемоги піти вчитися в школу іконописі, яка є при одному київському монастирі», – поділився планами десантник.
Денис підписав контракт з військовою частиною ще у 2020 році, а до цього працював токарем на заводі, який виготовляв насоси, компресори тощо. Також працював на київському бронетанковому заводі.
«Спочатку думав піти в ремонтну роту. Мені здавалося, що саме там я буду найбільше корисним. Але після того, як пройшов підготовку, мені запропонували спробувати себе в танковому підрозділі. Ось так я і став навідником», - говорить Денис.
Звичайно, постійно бути в напрузі втомлює, але військовий знайшов спосіб відпочивати під час малювання. Проте більшість його картини лишаються в телефоні просто у вигляді фотографій. Адже часто побратими чи рідні просять подарувати їх на згадку.
Денис почав малювати ще дитиною, коли став трохи старшим, пішов у художню школу. І протягом всього життя не кидав улюбленої справи. Зараз він мріє про те, щоб скоріше війна закінчилася Перемогою України та на нашій землі не лишилося жодного ворога.
«Хочу після Перемоги піти вчитися в школу іконописі, яка є при одному київському монастирі», - поділився своєю мрією десантник.