Роботу бойового медика важко переоцінити, адже його головним завданням є збереження життів особового складу на полі бою.
Журнал Житомира поспілкувався із бойовим медиком Анатолієм, який рятував життя військовим у місцях запеклих боїв з росіянами.
Фото: соціальні мережі
До повномасштабного вторгнення Анатолій проживав у Києві та працював на звичайній роботі. З військовою сферою його взагалі нічого не повʼязувало, він не планував служити в армії. З настанням великої війни багато близьких для нього чоловіків вступили до лав ЗСУ, тому з часом він вирішив приєднатись до них у боротьбі проти запеклого ворога.
«Я пішов до військкомату і вже через два тижні поїхав на навчання. В грудні на одному з шикувань до мене підійшов головний медик роти і запитав чи бажаю я бути медиком», — розповідає військовий.
Анатолій погодився, оскільки ця сфера була йому цікава і він був готовий надавати допомогу іншим бійцям. Курси бойового медика проходили 25 днів, після чого боєць одразу відправився до Кремінної.
Які травми найчастіше отримують захисники
90% травм, які отримують сьогодні бійці — уламкові, тому що ворог активно використовує артилерію, проти якої неймовірно важко встояти. За два місяці перебування у гарячих точках Анатолій ні разу не зустрічав кульового поранення.
Для того, щоб знизити вірогідність поранення внаслідок артилерійського обстрілу, бойовий медик має кілька порад:
- Якісна і надійна амуніція. Військовий повинен бути споряджений бронежилетом та шоломом, які допомагають уникнути тяжких поранень.
- Важливо слухати. Військові з бойовим досвідом розуміють куди летить снаряд. В такий момент слід бути уважним та прийняти відповідну позицію.
- Зайвий раз не потрібно висовувати голову. Не слід наражати себе на небезпеку без потреби.
«Був випадок коли військовий із цікавості вирішив подивитись звідки їде танк…Людина залишилась без голови…», — розповідає Анатолій.
- Глибокий окоп. Чим глибше окоп, тим менше шансів потрапляння ворожого снаряду всередину. Вхід зигзагом також зменшує вірогідність потрапляння уламків до окопу.
Ще однією розповсюдженою травмою є так звана «траншейна стопа», яка виникає внаслідок тривалого перебування ніг у воді та холоді. Цю травму можна отримати навіть за плюсової погоди при порушенні догляду за ногами.
Фото: PSDinfo
Нерідко бойовому медику доводиться лікувати звичайний грип чи допомагати військовим при алергічних реакціях.
В яких умовах перебувають військові на нулі
Умови проживання військових під час виконання бойових завдань бувають дуже різними. Все залежить від характеру завдання та місця дислокації захисників. Якщо вони знаходяться в окопах, рівень умов залежить від погодних умов.
«Коли сухо і тобі на голову нічого не капає — все супер», — каже Анатолій.
Бойовий медик може проживати кілька діб в броньованій машині за кілометр від позицій. Зимою перебувати у такій машині важко через низьку температуру. Інколи бійцям щастить жити трошки далі від позицій у помешканні з опаленням, можливістю нормально помитись та приготувати собі їсти.
«Умови в першу чергу залежать від того як ми самі налагодимо свій побут. Викопали глибокий бліндаж в три шари, гарно його перекрили, замаскували, і вже набагато комфортніше», — ділиться захисник.
Їжею та водою військові забезпечені завжди. Можуть виникати лише проблеми з їх доставкою через постійні артобстріли.
Інколи військовим доводиться проводити десятки днів в окопі через неможливість помінятися в умовах постійних обстрілів. Інколи при зміні позицій підрозділ Анатолія ніс втрати. В гарячих точках знищені навіть посадки дерев, через що відсутнє будь-яке прикриття.
«Нам завжди сприяв туман. Ми використовували його як маскування», — каже бойовий медик.
За словами Анатолія, людина звикає до всього. Головною є наявність мотивації.
Фото: соціальні мережі (Анатолій з побратимами на одному з бойових завдань)
Що є найскладнішим для бойового медика
Найважчим завданням для бойового медика є надання допомоги пораненому вночі та за складних погодних умов. Інколи евакуаційна машина просто не може рухатися по залитій дощем розбомбленій дорозі.
«Ти не знаєш чи ти доїдеш за пораненим в таких умовах і чи вдасться тобі його доставити до парамедиків. Скачеш по полях, ямах, тебе разом з пораненим підкидає, тяжко дістати із аптечки ліки та оснащення. Страшно, коли поранених на позиціях є декілька. В такому випадку доводиться надавати комусь перевагу. Це морально тяжко», — ділиться Анатолій.
Обовʼязковий список речей, які повинні бути у військовій аптечці
Військовим видаються аптечки, у яких зазвичай наявне все необхідне оснащення та медикаменти. Забезпечує як держава, так і волонтери. У аптечці бойового медика повинен бути запас медикаментів та спецзасобів для надання допомоги мінімум шести пораненим.
«Кожен боєць має свою аптечку, і в першу чергу я маю використовувати те, що знаходиться в аптечці побратима. Я ще ні разу не зіштовхувався з тим, щоб чогось не вистачало», — розповідає військовий.
Першочергово потрібно забезпечити себе якісним турнікетом. Їх повинно бути у бійця чотири: два на формі, та ще два в аптечці. В аптечці кожного бійця повинні бути: тампонада, ізраїльський бандаж, кровоспинний бинт, оклюзійна наліпка, декомпресійна голка, ножиці атравматичні для розрізання одягу та взуття, рукавички оглядові, назофарингеальний повітропровід, пілпак.
Пілпак – набір найнеобхідніших таблеток, який складається з:
- знеболюючий парацетамол в дозі 1000 мг. (як правило дві таблетки по 500 мг)
- нестероїдний протизапальний препарат: або на основі мелоксикаму 15 мг, або на основі ібупрофену 800 мг, (нурофен, імет, ірфен) або на основі німесуліду 200 мг ( ремесулід, найз).
- антибіотик з групи фторхінолонів: або препарат що містить діючу речовину гатифлоксацин (тебрис, гатимак, га флокс) в дозі 400 мг, або моксифлоксацин (авелокс) 400 мг, або препарат на основі ципрофлоксацину (ципринол, або цифран) 1000 мг.
Фото: novynarnia.com
Очікування — реальність: якою виявляється реальна війна
Під час спілкування з психологом у рамках проходження військової комісії майбутнього солдата запитують, чи готовий він служити в десантно-штурмових військах. Перш за все він повинен сам собі відповісти на це питання. В Україні існує безліч видів військ, де людина може знайти себе, застосувати свої знання та вміння найкращим чином.
«Десантником бути тяжко. Ми йдем туди, куди ніхто не йде», — каже Анатолій.
Деякі бійці, потрапляючи на нуль, після декількох виїздів відмовляються їхати знову в бій, тому що вони не витримують. Про себе Анатолій не може сказати, що йому було важко адаптуватись в умовах війни. Боєць зазначає, що у стресовій ситуації важливо контролювати себе та підтримувати своїх побратимів.
Чоловікам чи дівчатам, які збираються вступити до лав збройних сил, Анатолій радить меньше слухати оточуючих, тому що ніхто словами не передасть ті відчуття та події, які мають місце на фронті.
Що мотивує бойового медика на передовій
«В кожного є своя ціль. Я особисто рятую життя людей. Сьогодні вся країна воює — хто волонтерить, хто донатить, хто працює на економіку країни, хто готує їсти чи збирає речі», — каже Анатолій.
Дуже допомагає на війні гумор, адже моральний дух грає велику роль. Як перед відправкою на бойові завдання, так і під час них, побратими зажди жартують один з одним. Це єднає та знижує рівень напруги.
Чи важко адаптуватись в мирному місті після бойових виїздів
Анатолій зізнається, що під час перебування в Житомирі чи столиці йому незвична тиша та спокій, відсутність загрози прямого вторгнення. При зустрічі із людьми, які не дотичні до армії, йому немає про що з ними поговорити.
«Дуже незвично через тишу та розслабленість людей. Інколи напружують гучні мотори машин, якщо падає щось чи інші різкі звуки», – ділиться військовий.
Бойовий медик вважає необхідним розвивати діяльність військових психологів, оскільки захисники потребують не лише якісної фізичної, але й психологічної реабілітації. ЖЖ раніше вже піднімав питання психологічної допомоги військовим та наголошував наскільки це важливо для України сьогодні.