Олександр — десантник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Чоловік долучився до війська самостійно: оновив дані у військкоматі і чекав на дзвінок. До лав ЗСУ став на початку 2023 року. У цивільному житті Олександр ремонтував та прокладав нові дороги, а у війську працював на кулеметах різних калібрів.
Історію чоловіка опублікували на сторінці 95-ї окремої десантно-штурмової бригади у фесбук.
«Спочатку я з батальйоном брав участь в боях за Мар’їнку. Воювали там довго. Після вже були бої за населений пункт Терни. Порівнювати ці напрямки не варто, бо жорстокі бої були всюди, — ділиться спогадами десантник. — В Тернах я прикривав хлопців з кулеметів. Моїм головним завданням було не допустити прориву ворожої піхоти, а також легко броньованої техніки».
Під Мар’їнкою в бліндаж до Олександра та його побратимів одного разу залетіла міна.
«Мені здається, що то була 120-та, але я не впевнений. Ми швидко вибігли з бліндажа, як тільки побачили хвостовик. Нам пощастило, ця міна не зірвалася, — з посмішкою каже Олександр, — Потім в той бліндаж ніхто вже не заходив, адже в будь-який момент міна могла зірватися».
Потім чоловіка відправили навчатися на навідника німецької бойової машини «Marder».
«Наш командир підібрав наш екіпаж дуже влучно, ми в один момент стали родиною. Ми розуміємо один одного з півслова. А це дуже добре, коли екіпаж такий злагоджений», — з гордістю каже навідник.
За свою відданість, ефективне виконання завдань на Курщині Олександр був нагороджений орденом «За мужність» III ступеню від головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського.
«Якось наш механік під час боїв на Курщині закричав: «Це вам за Донбас!». Тоді ми відчували, що дійсно робимо хорошу справу — даємо відсіч ворогу на їхній же землі», — зазначає десантник.
Чоловік у війську, бо не хоче, щоб ворог дійшов до його рідних.
«Шкода, не всі розуміють, що потрібно долучатися до армії, допомагати військовим. Приєднуйтеся до війська, не дайте окупувати ваші домівки!», — закликає Олександр.