За ці роки українська армія зазнала величезних змін. Успадкувавши від СРСР одне з найпотужніших військ в Європі, Україна практично втратила його до моменту анексії Криму і початку збройної агресії Росії на сході країни в 2014 році.
Однак за минулі відтоді п’ять з половиною років ЗСУ були помітно реформовані: їх чисельність і боєздатність зросли, а структура і стандарти прагнуть успадкувати стандарти НАТО.
Сім найбільш вражаючих фактів про сучасну українську армію від видання «Новое Время».
1. Українська армія входить у топ-30 найсильніших у світі
Згідно з рейтингом Global Firepower Index 2019, Збройні сили України займають 29-е місце в списку 137 найбільш потужних армій світу (перші три позиції — США, Росія і Китай). Це найкраща позиція серед європейських країн, що не входять до складу НАТО (якщо не зважати на РФ).
Рейтинг враховує людські ресурси країни; актуальну потужність її сухопутних, військово-морських і повітряних військ; логістичні можливості держави (в тому числі для переміщення військ); паливні ресурси; фінансові можливості і витрати на оборону, а також географію (включаючи протяжність кордонів тощо).
Згідно з цим дослідженням, близько 15,6 млн українців з 44 млн населення теоретично придатні до військової служби (більше 35%), а призовного віку щорічно досягають 470 тис. чоловіків.
2. За п’ять років проведення АТО / ООС чисельність ЗСУ зросла на 75%
До початку війни на Донбасі українська армія налічувала близько 140 тис. осіб, тоді як зараз чисельність ЗСУ становить 250 тис. осіб.
Таким чином, склад ЗСУ за останні п’ять років зріс більш ніж на 100 тис. людей.
У вересні 2019 року новопризначений міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що скорочувати штат в армії не планують.
3. Кількість учасників бойових дій на Донбасі більш ніж удвічі вища за кількість українців, що воювали в Афганістані
З початку вторгнення російських військ у східні області України в 2014 році і старту антитерористичної операції на Донбасі (сьогодні — Операція об'єднаних сил) як мінімум 370 тис. українців отримали статус учасника бойових дій.
Такі дані станом на 1 липня 2019 року оприлюднило Міністерство у справах ветеранів.
Для порівняння — за десять років війни СРСР в Афганістані (1979 — 1989) її учасниками стали майже 160 тис. українців.
Бойовий досвід називають однією з головних відмінних рис сучасної української армії. Екс-начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко раніше озвучував дані, згідно з якими до 25% молодих офіцерів-випускників 2018 роки вже мають бойовий досвід, який набули ще в статусі солдатів і сержантів.
За його словами, більшість з них — військовики строкової служби або служби за контрактом, які брали участь в бойових діях в 2014 році.
«Ці люди прийшли в армію свідомо. Вони вибирали свою професію, точно знаючи, що їх чекає, які загрози і які можуть виникнути проблеми під час служби», — зазначав Муженко.
4. За кількістю резервістів Україна входить у топ-10 на планеті і випереджає США
Global Firepower Index 2018 оцінює загальне число резервістів української армії в 1 млн осіб. За цим показником Україна посідає дев’яте місце в світі, випереджаючи навіть США (10-та позиція). Більш потужний військовий резерв мають лише КНДР (1 місце — 6,3 млн осіб), Південна Корея (2 місце — 5,2 млн осіб), В'єтнам (3 місце — 5 млн осіб), а також Росія, Індія, Тайвань, Бразилія та Куба.
За даними Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ, чисельність оперативного резерву першої черги становить майже 200 тис. осіб (за станом на літо 2019 року). Це ті учасники АТО / ООС, які після завершення служби на фронті підписали відповідні контракти з МО України.
Це рекордний показник відтоді, як в 2006 році була впроваджена служба у військовому резерві ЗСУ України.
5. Майже чверть загального складу Збройних сил України — жінки
Із загальної чисельності ЗСУ (майже 250 тис. осіб) десь 22% (понад 55 тис.) становлять жінки. З них 27 тис. — військовослужбовці, а решта — цивільні штатні працівниці ЗСУ.
Майже 3,4 тис. українок-військовиків мають офіцерські звання (з них майже 1 тис. жінок — військовослужбовці старшого офіцерського складу).
З 2008 року, коли жінок-військовослужбовців у складі української армії налічувалося лише 1,8 тис., їх кількість зросла в 15 разів.
6. Напередодні 26-ї річниці ЗСУ Україна відмовилася від радянських військових звань на користь стандартів НАТО
29 листопада 2019 року президент Володимир Зеленський підписав прийнятий парламентом законопроект № 0906, яким запроваджено в українській армії сучаснішу систему військових звань.
Цей документ скасовує прийняті ще в радянській армії військові звання прапорщик і старший прапорщик (на флоті — мічман, старший мічман).
Замість цього вводяться нові звання: рекрут, штаб-сержант (штаб-старшина в ВМС), майстер-сержант і головний майстер-сержант (на флоті — старший майстер-старшина, головний майстер-старшина).
Крім того, передбачається поділ сержантського і старшинського складу на молодший і старший склади.
Таким чином, система військових звань в ЗСУ відтепер максимально наближена до стандартів НАТО і приведена у відповідність з Кодами НАТО для класів військовослужбовців (стандарт STANAG 2116),
Військовий експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов назвав такі нововведення «рухом у правильному напрямку» для української армії. Головною перевагою нової системи він назвав більш зрозумілу й ефективну систему сержантських звань та обов’язків.
«Фактично сержант стає першим і головним помічником офіцера, який бере на себе всю відповідальність за виховання, підготовку і навчання рядового складу», — пояснив Селезньов в коментарі UATV.
7. Українська армія — лідер суспільної довіри
Збройні сили України посідають перше місце серед державних і громадських інститутів, яким довіряють українці.
За даними опитування соціологічної служби Центру Разумкова, проведеного на початку листопада 2019 року, 70% респондентів заявили, що довіряють українській армії — це найвищий результат.
Схожий показник лише у волонтерських організацій (також 70%). Для порівняння — церкві довіряють 65% опитаних, Нацгвардії — 58%, ЗМІ — 54%.
