Про те, кого і як можуть зачепити нововведення і чому цей законопроєкт слід було ухвалити щонайменше 10 років тому – у матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
- вести облік мають все фізособи-підприємці, крім тих, у кого річний оборот менший за 300 тис. грн і при цьому немає найнятих працівників;
- нововведення дозволить уникнути схем, коли підприємці приховують частину обороту, щоб залишатися на єдиному податку;
- якщо ФОП не реєструватимуть операції – вони не зможуть видавати чеки. Тоді покупець може поскаржитися в податкову, йому повернуть 100% вартості покупки.
Хочеш найняти працівників і багато заробляти – зобов'язаний вести облік
В Україні реєстратори розрахункових операцій (РРО) зараз можуть не встановлювати фізособи-підприємці (ФОП), які сплачують єдиний податок. Навіть якщо оборот такого бізнесу, наприклад, 5 млн грн на рік.
Покупцям не видають чеки, облік фактично не ведеться. А іноді реальний оборот "єдинника" значно вищий за 5 млн і за законом він зобов'язаний платити повні податки, але без обліку працювати в тіні легко. Секонд-хенди, магазини з уживаною технікою, продавці прикрас тощо – всі вони працюють фактично без контролю.
Нові правила ж ситуацію кардинально змінять. Без РРО працювати зможуть тільки ті підприємці, які не використовують працю найнятого працівника, заробляють до 300 тис. грн на рік. Наприклад, якщо сантехнік у середньому заробляє близько 25 тис. грн на місяць, працює "на себе" і шукає клієнтів у інтернеті, користуватися реєстратором йому не потрібно. Але якщо він вирішить найняти ще кількох своїх колег на ставку і приймати більше замовлень, то в такому разі доведеться вести облік.
Облік по-перше захищає власника бізнесу від крадіжок з боку власних працівників, а по-друге – дає можливість боротися із "внутрішнім офшором" у вигляді єдиного податку. Коли бізнесмени насправді заробляють мільйони, але платять копійки, оформивши собі єдиний податок і приховуючи реальний оборот.
Більше того, наявність РРО – гарантія, що покупець зможе отримати чек. Для тих, кому не вигідно купувати реєстратор, касовий апарат, введуть можливість просто встановити спеціальну програму на смартфон. Тоді видаватимуть не звичайний паперовий чек, а електронний.
Такі нововведення підтримали не всі. Уже багато років в Україні намагалися ввести обов'язковий облік і касові апарати для фізосіб-підприємців, але щоразу сірий бізнес виступав проти, влаштовував цілу чорну кампанію проти тих, хто намагався запровадити нововведення.
Наприклад, ще у 2010-му на той час глава Держкомпідприємництва і чинний президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський виступив з ініціативою ввести касові апарати для всіх, крім самозайнятих із оборотом до 300 тис. грн.
"Не хочеш касовий апарат – бери оборот до 300 000 грн. Це добровільно, ніхто нікому спеціально касовий апарат не ставить. Ті, хто протестує, – обманюють. Вони бояться касових апаратів тому, що ніхто ж не торгує на 600 000 на рік, вони торгують на 200 000 на місяць! Ось де правда лежить!", – заявляв Бродський в інтерв'ю газеті "Сегодня" ще 9 років тому.
Водночас чинна глава Регуляторної служби Ксенія Ляпіна навпаки – вважає, що контролювати малий бізнес не потрібно. Мовляв, всі, хто на єдиному податку – "нижче порога", облік для них це додаткові витрати. Хоча насправді, якщо ввести облік, може виявитися, що частина "єдинників" вже давно перевищили максимальний поріг обороту і зобов'язані платити загальні податки. Так, відповідно до Податкового кодексу, максимальний річний оборот для єдинника – 5 млн грн. Якщо ж бізнес більший, то він не має права платити "єдиний податок", який іноді навіть менший, ніж податки із зарплати звичайного працівника.
"Будь-який облік для малих – це зайві витрати. Є рівень нижче радара, де ніхто не буде вести належного обліку, які б закони не писали, оскільки це зайве навантаження, що не потрібне для мікробізнес-діяльності", – заявляла Ксенія Ляпіна ще до ухвалення законопроєкту .
Серед противників обліку є кілька головних мотивацій. Одні не хочуть платити по-чесному, інші ж бояться касових апаратів, РРО та обурюються, що за них доведеться дорого платити. І якщо 9 років тому встановити касові апарати хотіли за рахунок держави, зараз – створять можливість завантажити додаток на телефон і з його допомогою проводити всі операції, видавати електронні чеки.
Головний же принцип, із яким навряд чи хтось сперечатиметься – в Україні частина бізнесу перебуває в тіні і навіть не прагне легалізувати свої доходи. Й іноді, щоб підштовхнути до чесної сплати податків, достатньо ввести контроль і облік.
Контролювати зможуть самі покупці
Автор законопроєкту Данило Гетманцев погоджується, що навіть після обов'язкового РРО частина підприємців порушуватиме нові норми. Щоб цього уникнути, в документі також ввели кешбек для покупця, якому не видали чек.Якщо в чеку сума менша, ніж ви заплатили, або вам його взагалі не видали – поскаржтеся у податкову і вартість покупки вам повернуть, а покупку при цьому можна буде залишити собі. Так, відповідно до закону, бізнес зобов'язаний заплатити штраф у розмірі 150% за товар або послугу, з якої не видав чек, а повинен був. В такому разі частину штрафу (100% від вартості товару) віддадуть покупцю, а частина (50%) надійде до бюджету.
Механізм такої компенсації прописаний у документі. Покупець скаржиться до податкової, а податкова у стислі терміни перевіряє, чи було порушення. Тоді – штрафує і ділиться отриманими грошима з клієнтом недобросовісного продавця.
Керівник журналу "Рейтинг. Вісник" Павло Полікарчук припускає: з кешбеком можуть бути проблеми, податківцям доведеться у стислі терміни опрацювати велику кількість скарг. "Є великі сумніви, що це працюватиме. Буде хвиля скарг на невидачу чеків. Але потім всі ті скарги треба відпрацювати, доказати, що у цього продавця є порушення, стягнути з нього кошти (а не домовитися і покласти в кишеню інспектору)", – пояснює експерт.