Брати Анатолій (ліворуч) та Віктор Бондарі стверджують, що їх ледь не вбили через двох застрелених вепрів (фото: Надія ЯНОВСЬКА)

— Коли йшов додому, наді мною літав вертольот, — згадує 24-річнийБондар. — Я не обращав вніманія. О п’ятій прийшли брат і батько. А за півчаса почули шум машин. І тут почалося, — чоловік хапається за голову. — В хату ввірвався натовп. Кричали, питали, хто вбив свиней. Били нас ланцюгами, дрючками.

До будинку Бондарів під’їхали дев’ять джипів та один УАЗ. Серед гостей був Іван Неборачко, голова обласного товариства мисливців.

— Я ще в жизні не бачив стільки джипів, — зізнається Віктор. — Самі крутелики. Серед них був Крігер (Леонід Крігер — депутат Житомирської міської ради від блоку ”Наша Україна”. — ”ГПУ”). Кричав, що я вбив його кабанів. Вимагав 30 тисяч гривень. Душив мене, хтось вліпив мою жінку Аню. З нашої хати виносили ножі, сокири, посуд. Мовляв, як компенсацію за вепрів.

Чоловік зізнався, що застрелив кабанів на сільських городах.

— Мене прив’язали на собачий цеп, брату Толіку за шию мотузку кинули. Мене повели у Крігеровий джип, батька — в ”уазик”. Повезли в село Дениші. Підвели до вирубаної ополонки, тицьнули носом. Мовляв, не вернеш 30 ”штук” — будеш там. Я обіцяв, що знайду. Тоді Неборачко наказав, щоб ми підписали протоколи про браконьєрство. Мусили писати, хоч я стріляв на городах! Нас по черзі товкли, пальці сували в двері.

Віктор стікав кров’ю. Витирав її серветкою.

— Потім Крігер поїхав до мого брата Саші, — зітхає чоловік. — Той привіз 2 тисячі доларів і 10 тисяч гривень. Не вистачало ще 2 тисяч гривень. Я присягався, що поверну. Лиш тоді Крігер заспокоївся. Потім нас вивезли до воріт угіддя й викинули. Ішли додому пішки. Теплу одежу мав тільки Саша, а температура сягала мінус 15 градусів. Жінка Аня зустрічала нас у сльозах. Думала, ніколи вже не побачить. А ті забрали з дому все. Навіть відра не було, щоб набрати води.

Наступного дня братам нагадали про борг. 13 січня 29-річний Анатолій Бондар відвіз 2 тис. грн до Житомира.

— Передав Неборачку, — каже Віктор. — Той забрав. Потім ще сказав, що треба якось зустрітися за чаркою.

Після пригоди Віктор, його брат Анатолій та дружина потрапили до лікарні.

— Я майже місяць лежав. Ангіну схопив, руку після побоїв оперували. Ось нещодавно виписався. Бачите, на обличчі та руках червоні цятки. Це наслідок геморагічного васкуліту з ураженням шкіри та суглобів. Досі жінка уколи робить.

23-річна Ганна Бондар лікувала забій передньої черевної стінки, Анатолій — забої на тілі.

18 січня Віктор поскаржився до міліції. Разом зі слідчим виїхав до мисливського угіддя у Денишах. У кущах знайшли серветку, якою витирав кров.

— Міліціонери її забрали, але в мене досі не взяли аналізу крові, — розводить руками.

Бондар звернувся до Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури України. У відомствах запевнили, що взяли справу під контроль. Порушили кримінальну справу за погрозу вбивством та вимагання.

— Від того кошмару досі очухатися не можу, — витирає лоба Віктор. — Як у селі машина їде, мені страшно стає — раптом за мною? Дорого мені те м’ясо обійшлось. Якщо кабана здати на м’ясо, то получиш максимум 4 тисячі. З нас здерли по 15... І то ледь не повбивали. Їм вепри дорожчі за людей.

Генеральний директор заводу з виготовлення котлів на твердому паливі Леонід Крігер вважає, що комусь вигідно обливати його брудом

— Ці хлопці — браконьєри, — стверджує 44-річний Іван Неборачко, голова Житомирського обласного військового товариства мисливців. — Уполювали кабанів на території нашого угіддя, і не в сезон. Звісно, провини не визнають. Зробили ворогами людей тих, хто охороняє природу. Бійку самі ж спровокували.

Іван Михайлович запевняє, що конфлікт залагодили:

— Ми привезли хлопців в урочище Камінне Денишівської сільради, де знаходиться дочірнє підприємство ”Тригірське мисливське господарство”. Посадили порушників і свідків за стіл. Запротоколювали факт браконьєрства й відпустили додому. Потім звернулися у правоохоронні органи, аби проти браконьєрів порушили справу. Адже вони завдали нашому господарству збитків на суму 20 тисяч гривень.

Чоловік каже: після пригоди у нього стався серцевий напад. Нині лікується у відділенні кардіології обласної лікарні.

53-річний Леонід Крігер — генеральний директор заводу ”КРІГЕР”, який виготовляє котли на твердому паливі. Має гелікоптер.

— Це провокація, хтось хоче мене обгадити, — переконаний бізнесмен. — Увечері 11 січня я справді був біля будинку Бондарів. Фотографував убитих кабанів, яких вирощували у нашому господарстві. Але бійки не було. Нічим мені зайнятися, як ото кулаками махати? А зараз мене навіть шантажують цим.