За будь-якої погоди глядачі прямують до Житомирського академічного театру ляльок, щоб переглянути захопливу виставу. Актори люблять свою роботу та надихаються сяючими поглядами маленьких глядачів.
Директор театру ляльок Сергій Мисечко розповів журналістці Журналу Житомира про діяльність, акторський склад та репертуар.
Директор Житомирського театру ляльок Сергій Мисечко. Фото: Суспільне Житомир
Діти відвідують театр ляльок і для них це подія
Він каже, що глядачі слідкують за цікавими виставами та відвідують театр навіть за несприятливої погоди. На думку Сергія Леонідовича, сучасні діти отримують мало вражень через доступність смартфонів та інших гаджетів і акторам лялькового театру вдається їх занурити у чарівний світ, захопити увагу та подарувати незабутні емоції.
«Звичка тримати телефон у руках залишається, проте вони його тримають не для ігор, а для того, щоб знімати що відбувається на сцені. Їм цікаво, вони потім діляться в соцмережах і з друзями. Найголовніше, що вони були в театрі і для них це стало подією», — розповідає директор лялькового театру.
У репертуарі театру представлені вистави для дітей будь-якого віку. Всі вони цікаві не лише малечі, але й дорослим.
«Є вистави для найменших, а є для старших та навіть дорослих. Щойно у нас пройшла вистава для студентів. Вони вийшли в захваті. Виявилось, що багато хто з них навіть не був ніколи у ляльковому театрі», — каже Сергій Мисечко.
Ціна квитка на будь-яку виставу становить 100 гривень. Тривалість вистав — до години. Пільгові верстви населення можуть відвідувати вистави безкоштовно.
Завдяки співпраці зі спонсором, Житомирський академічний театр ляльок має змогу проводити безкоштовні вистави для дітей навіть із самих віддалених містечок та сіл.
Директор компанії Car Market відвідав виставу зі своїм сином. Вони були вражені виступом акторів, проте дещо засмучені кількістю відвідувачів у глядацькій залі.
«Він запропонував спонсорувати вистави, що дає змогу тепер проводити вистави для дітей, які ніколи не були у ляльковому театрі. Вже близько восьми тижнів ми співпрацюємо і щопʼятниці проводимо виставу за рахунок Car Market. Тепер відвідати ляльковий театр можуть діти з віддалених шкіл Житомира», — каже Сергій Леонідович.
Влітку колектив театру планує виїзні виступи у дитячих садочках.
Фото: Житомирський академічний обласний театр ляльок
Війна, тривоги, служба артистів в ЗСУ
Повномасштабна війна внесла певні корективи у планування вистав театру. Дехто з артистів пішов служити до Збройних Сил.
«Актори несуть службу, тому наш репертуар дещо зменшився. Проте, ми його намагаємось поповнити, запрошуємо нових акторів, поновлюємо старі вистави. Тримаємося на плаву», — каже Сергій.
Працівники, які приєднались до лав ЗСУ, не забувають про улюблений театр, відвідують його під час відпусток та вихідних.
«В минулому році наш Костя Мілько приїхав на вихідні в відіграв виставу. Він був у захваті. Після перерви він дещо хвилювався, але вийшовши на сцену і спрацювала мʼязова памʼять. Він був дуже задоволений повернутися до улюбленої справи», — розповідає Сергій Мисечко.
Фото: Суспільне Житомир
«Головним бажанням залишається закінчення цієї триклятої війни. Тоді ми зможемо працювати повноцінно», — каже Сергій Мисечко.
Постійні тривоги ускладнюють роботу, доводиться переривати та переносити вистави. Складно з фінансами.
«Ми всі розуміємо пріоритети. Ми працюємо, справляємося, але вже дуже затягуємо пояси, і на сьогодні я не знаю як випускати нові вистави, тому що просто не вистачає коштів. Ми беремо вистави, які трішки підзабулись. Беремо вистави, які вже 10 років не грались, і для нового покоління вони, як нові. В цьому році ми плануємо випустити дві вистави. Одна - «Каліф-лелека» за казкою Вільгельма Гауфа, а інша - новорічна», — ділиться директор театру.
Фото: Житомирська міська рада
Вистави прищеплюють дітям справедливість, чесність, небайдужість
За словами Сергія Мисечка, в театрі ляльок є більше можливостей для втілення своїх задумів. Можна зробити те, що навіть в кіно недоступно.
«В нас є вистава «Серце океану» про підводний світ. Там є дельфін, морський червʼяк, медузи. Є сцена з китом. Як показати що він здоровенний біля маленького червʼячка? І задум режисера був просто геніальний. Щоб показати великого кита, на сцені просто зʼявилось велике око. І через це око відбувся діалог червʼячка і величезного кита. Таким чином, ти можеш домалювати в уяві все, що хочеш. Задача режисера — щоб глядач домальовував в своїй уяві те, що відбувається на сцені», — розповідає Сергій.
Діти дуже по-різному сприймають вистави. За словами колективу, навіть у двох різних класів реакція буде різною.
«Це, на мою думку, дуже залежить від викладача. Якщо ти приїжджаєш в садочок, а виховательки стоять і голосно обговорюють свої проблеми, то ця неувага і неповага передається дітям. Діти як відеокамери знімають поведінку дорослих. Як казали мудрі філософи — не виховуйте дітей, виховуйте себе. Наша задача виховувати і показувати. Навіть якщо з двадцяти дітей один почув і йому сподобалось, то це вже ми зробили гарну роботу», — наголошує Сергій Леонідович.
Вистави житомирського лялькового театру несуть дітям справедливість, чесність, небайдужість, патріотизм, відношення до інших людей. На сцені яскраво видно, де добро, а де зло.
«Немає сірого. Діти повинні знати, де чорне і біле, і мати змогу зробити в житті правильний вибір», — каже директор лялькового театру.
Фото: Житомирський академічний обласний театр ляльок
Колектив лялькового театру
Журналістка ЖЖ завітала за лаштунки житомирського театру ляльок та поспілкувалася з артистами. В їх очать горить вогонь, їм подобається ця справа і вони насолоджуються роботою в колективі.
Тетяна Вікарчук пропрацювала у ляльковому театрі сорок років. Зізнається, в її житті не було ні дня, щоб вона подумала про зміну професії.
«Я люблю свою роботу і своїх колег, і цю атмосферу. Ми всі дружні і допомагаємо один одному. Ні дня я не думала про те, щоб змінити роботу», — ділиться артистка.
Вона каже, що діти завжди щирі і відкриті, бо вони ростуть і вивчають цей світ.
«Мені подобається працювати з дітьми, дарувати їм радість, приємні емоції, особливо у цей складний для України і українців час», — ділиться актор Максим Петрівський.
Вікторія Литовченко працює у театрі не довго. Раніше грала у драматичному театрі і каже, що ляльковий театр значно відрізняється.
«Вивчитись на актора лялькового театру складно, тому що це дуже специфічне заняття. Потрібно вчитись техніці ляльковедення і свою емоцію передавати через ляльку», — каже вона.
«Діти сприймають виставу емоціями. Дорослі аналізують, а діти — це емоційний глядач, якого важко обдурити. Якщо їм подобається, то подобається, а як ні — то нічого не вдієш. Це важкий глядач, але водночас і дуже вдячний», — ділиться Віктор Гущин.
«Театр ляльок включає в себе всі види жанрів: танцювальний, вокальний, інструментальний, драматичний. Все поєднано у ляльці і дітям це цікаво. Мені найбільше запамʼяталась вистава «Золоте курча». Там вовк з лисицею крадуть яйце. Вовк біжить за лисицею, лисиця ховається, а вовк її шукає. І тут з глядацької зали маленький хлопчик каже: «Капець лисиці!», — ділиться Михайло Ткачук.
Вікторія Маркевич ще навчається в університеті, проте вже півроку працює у театрі ляльок, і їй це дуже подобається.
«Мене одразу всі лякали, що буде важко. Тут мене заспокоїли і навчили всього. Мої враження дуже позитивні. Робота з лялькою це щось таке особливе. Діти на ляльок дуже по-особливому реагують, це щастя в очах не описати словами. Після вистави вони біжать до вподобаного героя і в них світяться очі. Це вище всяких насолод», — каже молода артистка.
Фото: Журнал Житомира
Звертаючись до глядачів, колектив каже: «Всім, всім, всім на Михайлівську, 7».
Театр працює щовихідних. У суботу вистави відбуваються об 11-ій , у неділю — о 12-ій.
На тижні артисти здійснюють виїзні вистави у школах та садочках.
Фото: Житомирський академічний обласний театр ляльок