Директорка-художня керівниця Житомирського академічного музично-драматичного театру імені І. Кочерги Наталія Ростова, яка очолювала його упродовж 20 років, звільнилася з посади. З 1 жовтня обов'язки директора театру виконує Олександр Шкарупа. Заяву на звільнення написала і головна режисерка театру Наталія Тімошкіна, яка пропрацювала у театрі упродовж двох десятків років. Також звільнилася і головна бухгалтерка драмтеатру Валентина Кобилінська.
Чому директорка та головна режисерка театру залишають посади, які події цьому передували, як пояснила свої високі премії головна бухгалтерка та як цю ситуацію прокоментували в театрі і в управлінні культури та туризму Житомирської ОВА, передає Суспільне Житомир.
Що сталося у Житомирському академічному муздрамтеатрі
Інформацію про звільнення директорки Житомирського академічного муздрамтеатру Наталії Ростової, яка упродовж 20 років керувала театром, на початку жовтня почали поширювати у соцмережах та в житомирських медіа. Заступник директора театру Олександр Шкарупа, який з 1 жовтня виконує обов'язки директора закладу, сказав Суспільному, що на цій посаді перебуває тимчасово, до 24 жовтня, а тому утримується від коментарів стосовно ситуації зі звільненням Наталії Ростової.
4 жовтня головна режисерка Житомирського драмтеатру Наталія Тімошкіна під час вечірньої вистави зі сцени повідомила, що звільняється і йде з театру.
З 1 жовтня звільнилася головна бухгалтерка театру Валентина Кобилінська.
За кілька днів до початку нового театрального сезону, який в Житомирському драмтеатрі стартував 5 вересня, у театрі відбулися збори колективу. На цих зборах також була присутня тимчасова виконувачка обов'язків начальника управління культури та туризму Житомирської ОВА Тетяна Руденька. Зі слів учасників зборів, Тетяна Руденька озвучила інформацію та показала документи, в яких було вказано, що упродовж останнього року, коли театр був у скрутному становищі через нестачу фінансування, головна бухгалтерка закладу отримувала від десятків до сотень тисяч гривень премії.
Наразі в театрі триває аудит. Суспільне звернулося за коментарями до учасників подій.
Позиція ексдиректорки театру Наталії Ростової
Журналістам Суспільного телефоном вдалося зв'язатися з нині вже ексдиректоркою Житомирського драмтеатру Наталією Ростовою. Ексдиректорка театру відповіла, що поки що не хоче публічно обговорювати цю ситуацію і попросила поважати її рішення та не турбувати її дзвінками.
Звільнення головної режисерки театру Наталії Тімошкіної
У телефонному коментарі Суспільному Наталія Тімошкіна сказала, що звільнятися її ніхто не примушував, це було її власне рішення, пов'язане зі звільненням Наталії Ростової і обставинами, які склалися навколо цього звільнення.
"Все, що зараз відбувається і пишеться про Ростову, це схоже на публічне цькування і замовлення її. Я не хочу брати участь у цьому бруді. 20 років я пропрацювала з Ростовою і вважаю її найкращою людиною, бо в театрі немає жодної людини, кому вона не допомогла б. Щодо мого звільнення, то я написала заяву 30 вересня — в останній день роботи Наталії Ростової на посаді. Ростова свого часу приймала мене на роботу, і вважаю, що було б правильно, щоб вона мене і звільнила. 20 років я служила театру вірою і правдою, 20 років я працювала по 10-12 годин — робила це тихо і без піару, залишаючи це іншим, бо в мене була робота, яку треба було виконувати", — сказала Наталія Тімошкіна.
За її словами, конфлікт у театрі виник на фінансовому підґрунті.
"Розганяють тему зарплат. Ніби як наша бухгалтерія отримувала якісь великі відсотки. Я не маю стосунку до бухгалтерії , я займаюся лише творчістю. Скільки я отримую, я скажу: на руки це 16 тисяч гривень з урахуванням доплати за звання і за вислугу років. Актори, які мають звання і вислугу років, отримують такі ж гроші. Актори, які не мають звання, мають меншу зарплатню. Але її встановлює не директор, є штатний розпис. Зараз в театрі йде перевірка фінансів, і я вважаю, краще було б дочекатися її результатів, почути, які виявили порушення, а тоді вже приймати якісь рішення", — говорить режисерка.
Збори колективу
Ситуацію, що склалася навколо Наталії Ростової, Наталія Тімошкіна назвала замовною. На уточнююче питання журналістів щодо того, хто саме, на її думку, може стояти за цим замовленням, режисерка сказала, що знає, хто це.
"Я знаю, з кого і як це все починалося, і як це готувалося. Прийшла нова очільниця управління культури Тетяна Руденька, яка сказала, що Ростова не буде тут працювати, і вона все для того зробить. За 2 дні до відкриття нового театрального сезону вона звеліла зібрати збори, прийшла в колектив і почала читати якісь анонімні листи, які їй надходять. Ми їй цього не дозволили зробити, бо це незаконно. Далі, дивлячись на колектив, вона першим ділом сказала: "Я хочу вам сказати, що ваші керівники — крадії і злодії. Почалося з того, що вам весь час говорили, що фінансування театру неповне, а насправді воно 100%". Що взагалі-то є брехнею. Далі почалися заклики, ймовірно, розраховані на те, що люди встануть і почнуть писати заяви, щоб піти. Я вирішила, що за будь-яку ціну не дам їй договорити. І я зірвала ці збори. Так, негарно, дуже емоційно, але я їх зірвала — сказала, що це все незаконно, і майже їх вигнала"¸— розповіла Наталія Тімошкіна.
З її слів, в одному з житомирських інтернет-видань після зборів колективу одразу з'явилася стаття про бухгалтерію, яка отримує значні суми. Наталія Тімошкіна говорить, що, якщо є якісь порушення, то все має вирішуватися у правовому полі.
"Саме в правовому полі, а не без суду і слідства, як в 1937 році — прийшли на свого роду партійні збори і призначили мене ворогом народу, бо я — російськомовна і нібито несу "русскій мір" в театр, тоді як Ростова — нібито крадійка. Мені нема за що виправдовуватися. В мене український репертуар, в мене не було жодної російськомовної вистави, я все життя робила і режисирувала проведення усіх наших державних свят. Що мені тепер робити? Стояти і казати: ні, я не така?" — сказала Наталія Тімошкіна.
Прощання зі сценою
На питання журналістів, чи звертатиметься режисерка в суди, Наталія Тімошкіна відповіла, що не робитиме цього.
"Не буду. По-перше, я дуже переживаю. Все моє життя перекреслили, і мені тепер далі треба жити з цим брудом. Не хочу. Я хочу піти, перевернути цей лист і забути. Я повністю закриваю для себе тему з театром, хоча це дуже болісно для мене. Мені здається, якщо я буду далі в цьому, я помру. Я не відповідаю нікому, бо не хочу, щоб всі думали, що я борюся за своє місце. Бо це не так. Театр це про творчість, і 20 років я займалася лише творчістю, обходячи всі кути. Я чесно робила свою справу, не вимагаючи для себе лаври. Час настав прийти іншим. Їм буде важко, бо тричі театр заходив на проєкт капітального ремонту і тричі він зривався — то через зміну влади, то через початок повномасштабної війни, і зараз буде дуже важко, бо більше 10 людей написали заяви (на звільнення — ред.), майже вся бухгалтерія написала заяви", — говорить Наталія Тімошкіна.
За її словами, зі сценою вона прощатиметься 12 жовтня на фестивалі у Хмельницькому, куди разом з акторами збирається везти виставу "Безталанна", яка закриватиме фестиваль. Останнім днем роботи головної режисерки на посаді буде 15 жовтня.
"Будь-яка історія має свій початок і кінець. Знаєте, я працюю багато років, і мені завжди здавалося, що краще йти, поки ти ще щось можеш, а не тоді, коли всі вистави провальні, а збоку чекають, коли ти вже підеш. Зараз скажу страшну для себе фразу, але, можливо, життя без театру теж існує. Хоча все одно, як на мене, це не дуже справедливо, коли відбувається отаке. Мені здається, що і я, і Ростова заслужили, щоб нам просто сказали слова вдячності за роки роботи, от і все", — зазначила Наталія Тімошкіна.
Позиція т.в.о начальника управління культури та туризму Житомирської ОВА Тетяни Руденької
Суспільне звернулося також до тимчасово виконуючої обв'язки начальника управління культури та туризму Житомирської ОВА Тетяни Руденької, запитавши про її ймовірну причетність до звільнень Наталії Ростової і Наталії Тімошкіної.
Тетяна Руденька сказала, що з театру звільнилася не лише директорка та головна режисерка, а й майже вся бухгалтерія. Керівників, з її слів, ніхто не звільняв.
"Керівників ніхто не звільняв. Вони звільнилися самостійно. Щодо звинувачень у причетності мене до цих звільнень, то це абсолютний наклеп, тому що я точно не зацікавлена була, щоб звільнялися директори. Конкретні люди, які стоять за цією ситуацією, це бухгалтери і керівництво театру, але точно не ми. Ми бюджетними коштами не розпоряджалися, і зарплати не нараховували. Наше завдання було навести порядок і розібратися з фінансовою стороною питання, але точно не з рішенням керівництва. Я б не займалася цим питанням, якби до мене не було звернення колективу (театру — ред.) щодо того, що відбувається в театрі в фінансовому плані. Розмови з керівництвом відбувалися ще далеко до цієї наради. Пані Ростова була, всі були — спілкувалися, пояснювали. Це був не перший раз і не перша розмова", — сказала Тетяна Руденька.
На питання журналістів щодо інформації про великі зарплати бухгалтерії і керівництва театру Тетяна Руденька сказала, що ця інформація підтвердилася, втім, суми називати відмовилася. За її словами, до кінця жовтня в театрі триває аудит від Житомирської облради, після завершення якого журналісти зможуть дізнатися його результати.
Також журналісти запитали щодо ситуації на зборах колективу театру, зокрема, про звинувачення на адресу керівництва театру у тому, що вони — крадії.
"Слова з моїх вуст, що керівництво театру — крадії, не звучали 100%. Ці слова прозвучали від самого керівництва про себе, а не так, що це ми сказали. Збори проводилися, там були нагородження від міністерства. Оскільки у нас є анонімні листи і звернення наших артистів, щоб розібрати ситуацію за 2024 рік, от і з'ясувалася така неприємна ситуація. Гроші були, але до людей вони не дійшли. Головний бухгалтер зізналася і, коли її спитали за такі суми, вона сказала, що так — вони дійсно отримували значні суми. Люди були ображені, почувши про ці суми і про ставлення до них. Як я й говорила, зараз у театрі проходить аудит Житомирської обласної ради, він закінчиться наприкінці жовтня, тоді зможемо про щось говорити. Надсилайте нам або в обласну раду запит, коли закінчиться аудит, і все дізнаєтеся. Всі теми ми будемо обговорювати після закінчення аудиту, а керівники театру мають публічно сказати про все і про те, чому вони написали заяви", — відповіла Тетяна Руденька.
Позиція режисера Житомирського академічного муздрамтеатру Петра Авраменка
Після звільнення Наталії Тімошкіної єдиним режисером в Житомирському театрі лишається Петро Авраменко. Відповідаючи на питання Суспільного, Петро Авраменко сказав, що про великі премії головного бухгалтера раніше ходили чутки, а на зборах колектив побачив підтверджувальні документи.
"На цих зборах ми офіційно дізналися про великі суми, які отримував наш головний бухгалтер в рамках преміювання. І це преміювання, наскільки я зрозумів, доходило до 400 відсотків. Тетяна Руденька, яка приходила на збори колективу, щоб вручити нагороди до Дня театру, принесла також документи, в яких були вказані суми премій бухгалтерки. Я подивився і побачив ці суми. Це не смішно: бухгалтер отримує 110, 70, 80, 140, 50 тисяч, коли в декого це 4 тисячі. Але ж головний бухгалтер не сам по собі живе. Я так розумію, що дирекція чітко бачила це і підписувала ці документи. Це тоді, коли колектив буквально голодував. Щодо премій, то в нас вони смішні — інколи якісь копійки дають, але так, щоб навіть 10 тисяч премії отримати — такого не було. Відпускних нормальних у нас теж не було, грубо кажучи, ми завжди працювали на голі ставки", — сказав Петро Авраменко.
За його словами, ситуація з високими виплатами мала місце і тоді, коли колектив театру відправляли у вимушені відпустки.
"Виявилося, що, коли ми були у вимушеній відпустці за свій рахунок, то дехто взагалі не йшов за свій рахунок. Я не можу нічого стверджувати, бо не маю на руках документів, але я так зрозумів, що головний бухгалтер у вимушеній відпустці, на відміну від нас, не була. Минулого сезону в травні (2024 року — ред.) нас відправили за свій рахунок, в червні ми мали вийти на роботу і наприкінці червня знову мали йти у відпустку. Тоді ми з акторами прийняли рішення, що все ж будемо ходити на роботу і створювати виставу. І ми місяць ходили і робили виставу", — зазначив режисер театру.
На уточнююче питання щодо високих зарплат і премій Петро Авраменко відповів, що йому відомо лише про високі премії головного бухгалтера. З його слів, за можливі премії керівництва театру він не знає і документів не бачив, а сам він, як і Наталія Тімошкіна, отримував і продовжує отримувати зарплату трохи більше 16 тисяч гривень.
"По керівництву я не знаю, нам показали документи саме по преміях головного бухгалтера. На зборах ми питали головного бухгалтера, чи дійсно вона отримувала щомісячно ті суми, які нам озвучили, але чіткої відповіді ні я, ні колектив взагалі не почули. Закінчилося все на емоціях, і всі на нервових емоційних моментах розійшлися. Але, в цілому, цю ситуацію з грошима я вважаю несправедливою, адже в театрі головними є актори та всі служби, пов'язані з творчим процесом", — говорить Петро Авраменко.
Ставлення колективу театру до ситуації
Суспільному стало відомо, що на зборах колективу його інтереси представляв саме Петро Авраменко, втім, сам режисер сказав журналістам, що представляв інтереси лише частини колективу.
"Я ж не можу представляти інтерес всього колективу. Є ті члени колективу, які кажуть, що не вірять в це. Є ті, які повірили, бо бачили документи. Я повірив, бо подивився ці документи, які принесла Тетяна Руденька, і побачив величезні суми бухгалтера. Я не маю бізнесу, я все життя присвятив праці в театрі, і мені дуже боляче від усієї цієї ситуації, що зараз відбувається в театрі. Бо нечесно якось тоді виходить. Якщо вже є аудит, то думаю, з нього все буде зрозуміло", — сказав режисер.
Звільнення акторів з Житомирського драмтеатру
У коментарі Суспільному головна режисерка театру Наталія Тімошкіна сказала, що поширена в соцмережах та медіа інформація про те, що з театру упродовж останніх років багато акторів звільнилися через низький рівень зарплатні, не відповідає дійсності. За її словами, окремі актори дійсно звільнялися, але їх не було багато. Режисер театру Петро Авраменко на питання щодо звільнень акторів відповів, що звільнилися деякі актори. Наразі, з його слів, ситуація в театрі складна.
"Фактично ми не маємо повного акторського складу, у нас немає оркестру і технічних служб. Частина людей на війні, частина — звільнилися з різних причин. Деякі актори дійсно звільнилися через низьку заробітну платню, бо наші зарплати це справді печальна історія. У мене зарплата — 16-17 тисяч, а в монтувальників та оператора сцени — ще менші. При цьому ми залишилися сьогодні без жодного з них. У нас немає жодного оператора. Чоловіків у нас, загалом, лишилося мало, нових взяти не можемо, бо їх мобілізують, залишилися дівчата. Зі студентів теж ніхто не йде на таку зарплату, бо вони аніматорами по 20-25 тисяч заробляють. Студента з того ж університету Карпенка-Карого ми собі дозволити не можемо — він сюди не прийде, бо тут він не забезпечений ні житлом, ні взагалі нічим", — говорить Петро Авраменко.
Майбутнє театру
Петро Авраменко сказав Суспільному, що під час зборів колективу про звільнення керівництва театру не йшлося, і він дізнався про ці звільнення постфактум. З його слів, найближчим часом колектив намагатиметься рятувати існуючий репертуарний план і далі створювати вистави тим складом і з тими технічними службами, які наразі є.
"Театр у будь-якому разі має існувати. Навіть в таких умовах ми будемо працювати. Зараз не стоїть питання знайти винуватого — ні в мене, ні в більшості колективу. Уже ніхто не хоче розбиратися, скільки за ці гроші чого було. Далі відповідні служби хай займаються цим всім. Питання в тому, як рятувати театр і рухатися далі. Оце найближче майбутнє нас хвилює найбільше, і воно залежатиме від того, яка людина зараз очолить театр — чи це хтось з нашого колективу, чи чужий, чи це людина, яка знатиме, що робить, чи знову можуть призначити людину, яка не відповідає своїй посаді. Ми дуже боїмося, що може прийти така людина. Наразі колектив хоче продовжує працювати. І ми розуміємо, з якими складнощами ми зіштовхнемося в даній ситуації. Чим швидше призначать керівника, тим краще, бо роботи зараз — просто непочатий край. Ми фактично маємо починати все з нуля. Найголовніше наразі для мене — нові постановки, і хто очолить театр", — сказав Петро Авраменко.
На питання журналістів Суспільного, чи планує Петро Авраменко подавати свою кандидатуру на посаду директора театру, режисер сказав, що не робитиме цього.
Позиція колишньої головної бухгалтерки Житомирського драмтеатру Валентини Кобилінської
Журналісти Суспільне Житомир телефоном зв'язалися з колишньою головною бухгалтеркою Житомирського драмтеатру Валентиною Кобилінською, поставивши їй питання щодо причин її звільнення з посади головного бухгалтера театру та ситуації з виплатою їй значних премій, яка цьому передувала.
Премії головного бухгалтера
Виписку із зарплатнею Валентини Кобилінської за 2024 рік, де були вказані суми від 64 до 149 тисяч гривень за місяць, оприлюднило 4 вересня житомирське інтеренет-видання Zhytomyr.city.
Журналісти Суспільного поцікавилися у Валентини Кобилінської, чи відповідає дійсності ця виписка і чим були обґрунтовані розміри її премій.
"Для початку я хотіла б сказати, що, оприлюднюючи суми, потрібно ці суми розшифрувати. У цьому документі вказали загальну суму, не розписавши по кожному пункту, щоб зрозуміти, що це за пункти. Приміром, вказано, що я отримала 149 тисяч гривень за місяць, хоча всі фінансисти знають, що отримати таку суму зарплатні за місяць у Житомирі неможливо. Насправді це гроші, виплачені мені за 4 місяці, які я була на лікарняному. Я маю інвалідність другої групи — у мене онкологія нирки, параліч лівої стопи і стеноз хребта. У 2024 році я 4 місяці мусила провести на лікарняному, оскільки мені робили 2 операції. Виплати грошей на лікарняному, як ви знаєте, приходять після закриття самого лікарняного. Тому я отримала тоді виплату лікарняних за 4 місяці. І то потрібно спочатку вирахувати 24% від цієї суми на сплату відрахувань (податки — ред.). Окрім того, в ці 149 тисяч, крім лікарняних за 4 місяці, входила також частково виплата зарплати і матеріальної допомоги у зв'язку з операціями, одна з яких обійшлася мені у 230 тисяч гривень. Нюансів було багато, але їх так перекрутили, не буду називати прізвище, хто це зробив, щоб показати, нібито людина може отримати 140 тисяч за один раз", — розповіла Валентина Кобилінська.
На питання про виплати за інші місяці, в яких зазначені суми у понад пів сотні тисяч гривень, бухгалтерка сказала, що преміювання отримувала за виконання додаткової роботи.
"Там, де в мене по 70 тисяч виплат, так, я не заперечую, що премії мали місце. Якщо від 70 тисяч відняти 24% це буде 55 тисяч. Сам оклад у мене був 14 тисяч 398 гривень, до нього йшли ще 50% від окладу за складність і напруженість праці, а також премія. Премія у мене бувала і 400%, була й менша. Чому така премія: тому що в нас з позаштатними працівниками було раніше 200 людей, це означало дуже великий об'єм роботи. За потреби я працювала і по суботах. Після фактично річної перерви, яка сталася в перший рік повномасштабної війни, далі знову почали запускати вистави, знову почалися закупівлі — всю інформацію по цьому потрібно готувати і вносити на майданчики Прозорро. Потрібно відслідковувати ситуацію по енергоносіях, постійно робити і викладати на Прозорро додаткові угоди. Хто має це зробити, якщо фахівця, який це робить, в нас уже немає? Це допомагала робити я", — сказала колишня головна бухгалтерка театру.
За словами Валентини Кобилінської, такі відсотки премій були нараховані не лише їй.
"Цікаво, що на зборах колективу і в цілому взялися лише за мене, хоча такі відсотки премій отримувала не лише я. Коли в мене було 400% премії, то 400% премії отримував і заступник головного бухгалтера, і заступник директора. Коли в мене було 300% премії чи 200%, то їм, відповідно, нараховували стільки ж. Тільки що в мене за один місяць співпало з тим, що мені там виплачували лікарняний. Я бачила заголовки в ЗМІ, які написали, що, мовляв, головна бухгалтерка театру отримує по 150 тисяч. Я вам скажу, що зараз, коли вся бухгалтерія театру звільнилася, а лишилася тільки заступниця головного бухгалтера, яка поки там, бо в неї була операція на тазостегновому суставі, і зараз вона чекає МСЕК і свої лікарняні за 4 місяці, то придумають, певно, нові гучні заголовки. Оскільки я знаю, що їй мають нарахувати 200 тисяч гривень за ці 4 місяці лікарняного. Знову ж таки це сума, від якої треба відняти 24% і в яку входитимуть не лише лікарняні за 4 місяці, а й частково інші виплати. В неї буде 150 тисяч, і будуть тоді, мабуть, уже писати, що заступниця отримала більше ніж головний бухгалтер", — говорить Валентина Кобилінська.
Премії директора театру
Журналісти Суспільного запитали, чи отримувала премії свого часу директорка театру Наталія Ростова. Зі слів Валентини Кобилінської, Наталії Ростовій премію за весь час виплатили один раз.
"Премію Наталії Ростовій мало погоджувати обласне управління культури. Їй не платили премій — в управлінні культури пояснювали це тим, що немає в повному обсязі фінансування на культуру, тому їй немає з чого платити. В управлінні погодили премію лише раз — це була премія у розмірі посадового окладу, приурочена до 60-річчя Наталії Ростової. Щодо її посадового окладу, то, якщо мій посадовий оклад складав 14 тисяч 398 гривень, у директорки оклад був на 10% більше мого. Нарахування включали також 20% надбавки за звання "заслуженої", і, як і мені, 50% — за складність і напруженість роботи. Якщо все це порахувати і відмінусувати податки, то в місяць Наталія Миколаївна (Ростова — ред.) отримувала зарплату близько 20 тисяч гривень", — сказала Валентина Кобилінська.
Зарплати і виплати акторам театру
Колишня головна бухгалтерка театру заперечила, що актори отримують зарплату у 8 тисяч гривень.
"Ніяких 8 тисяч ніхто з акторів не отримував. В нас прибиральниці отримували більше. Я не голослівно це кажу — заходите на Мінфін України і дивитеся єдину тарифну сітку та заробітну плату актора. Акторам платять 30% за вислугу років, їм платять за звання. Той же Литовченко (актор Житомирського драмтеатру, який у 2024 році написав пост про мізерні зарплати в театрі — ред.), який казав, що він 8 тисяч отримував, працював на півтора окладу. Він був актором драми вищої категорії, плюс артистом балету, і зарплата в нього була 20 тисяч, а не 8 тисяч. Ви кажете, що Петро Авраменко вам сказав, що він отримував на руки 16 тисяч гривень, але це знову ж таки не так. Петро і на колективних зборах здивувався, коли я сказала, що йому нараховували матеріальну допомогу. Зробіть офіційний запит і побачите, яка в нього заробітна плата станом на закінчення кварталу. В нього тоді не 16 тисяч на руки, а 30 тисяч на руки. Він про це не говорить? А якщо він працює не в Житомирі, а в іншому місті, а йому ставлять 8 годин робочого дня в табелі — чи говорить він про це? Те, що він знімає документальні фільми з усіма акторами театру і, виїжджаючи, бере театральний автобус і театральні костюми, він про це говорить? А коли він ставив свою виставу "Вій" в інших театрах інших міст, а в наш театр приїздив лише на репетицію ввечері — чи брав він при цьому за власний рахунок? Якщо кожного розбирати, то в кожного є свої моменти, але ми їх ніколи не виносили на огляд, і я не збиралася це розповідати, але ж, бачу, що чомусь вирішили "повісити усіх собак" лише на одну людину, тоді як питання є до всіх", — сказала Валентина Кобилінська.
Також, зі слів бухгалтерки, акторам не платили премії, бо більшість з них додатково працюють на інших роботах.
"Актори не отримують премії, бо вони, в основному, працюють як не на двох, то на трьох роботах, і це легко можна перевірити по коду ЄДРПО. Подивіться код по персоніфікації, зробіть запит, і вам напишуть, що вони працюють, наприклад, у музичній школі викладачами, у педуніверситеті, в музичному училищі, коледжі культури, філармонії, ведуть гуртки, навіть у Бердичеві дехто умудрився знайти роботу, бо там є мінітеатр. Працюють ведучими свят, завідують якимись клубами, які відносяться до культури, роблять бутафорію", — розповіла бухгалтерка.
Чому актори ходили на простій та у відпустку за власний рахунок у 2024 році
"У той період ситуація склалася так, що у травні і в червні обласний департамент фінансів за якимось своїми критеріями 2 місяці поспіль виділяв нам на зарплату вдвічі меншу суму від потрібної. Це були орієнтовно 600-700 тисяч на місяць замість необхідного одного мільйона 350 тисяч гривень. Відповідно, один місяць в нас тоді взагалі вилітав. Аж в серпні вони нам віддають ці гроші, але в серпні за травень мене ніхто не профінансує — ні казначейство, ні управління. Тому актори і пішли у вимушену відпустку, а потім на простій, де отримували 2/3 зарплатні. А бухгалтерія в цей час працювала, не піднімаючи голови, бо треба розуміти специфіку — фінансова служба просто не може не працювати. Нам потрібно вчасно оформлювати і здавати купу звітності і обрахунків, та й в театрі в цьому плані своя дуже складна кухня. Ситуацію стабілізувати нам допомогла перша заступниця голови облдержадміністрації Наталія Остапченко, яка посприяла, щоб нам встановили однаковий фонд заробітної плати, і, щоб таких ситуацій з різанням виплат, як у травні-червні 2024 року, більше не траплялося. Тоді ми теж за це оббивали пороги. І не просто писали листи, а ходили особисто. Наталія Миколаївна Ростова була засмучена, що не може допомогти в тій ситуації акторам, і робила все можливе, щоб знайти рішення. В наше положення тоді увійшли і додали нам 2 мільйони гривень, і хоча актори кажуть, що ми їх собі забрали, це неправда", — говорить Валентина Кобилінська.
Фінансування театру
"Коли в колективі були збори, на яких була наша керівниця з вищого органу, вона навіть слова не сказала, коли я запитувала, який в нас фонд і фінансування в театрі на рік. Потім вона каже, що театр обов'язково фінансується на 90%, і 10% в театрі — для своєї життєдіяльності. Але театр уже давно не фінансують на 90%. Більше 70% взагалі ніхто не дає фінансової підтримки. За часів пандемії коронавірусу ми не працювали і нас не дофінансовували тоді аж на 7 мільйонів. На 2026 рік нам бюджет мали дати 23 мільйони, а це навіть не 70% від потреби. 2 з цих 23 мільйонів на театр вже зняли. Поки дійде до прийняття бюджету, то їх ще знімуть — я впевнена", — розповіла колишня головна бухгалтерка.
Звільнення з посади
За словами Валентини Кобилінської, з посади головної бухгалтерки театру вона звільнилася і з 1 жовтня у театрі вже не працює.
"Я і без того збиралася звільнятися за станом здоров'я. Зараз в мене онкологія в ремісії, стеноз хребта і багато інших діагнозів, черз що мені важко годинами сидіти і працювати за комп'ютером. В мене 40 років реального бухгалтерського стажу , тому хвороби спини це ше й профзахворювання. Я збиралася допрацювати до кінця цього року, щоб закрити рік, аби бухгалтер, який прийде на моє місце, нічого не доробляв, а почав працювати, як кажуть, з чистого листа. Втім, Тетяна Руденька сказала, щоб я про це навіть і не думала, сказала звільнятися, не чекаючи до кінця року. Питаєте, чи буду я судитися? Відверто кажучи, я думала про це. Втім, порадившись з сім'єю, вирішила відмовитися від цієї ідеї. Якби ж суд можна було б пройти за місяць-два, але ж так не буде. Суди — це років на 2-3 мінімум, і то — там ще треба постаратися добитися справедливості. На це треба мати здоров'я, а в мене з цим зараз не дуже, тому я не буду судитися. Хай вже пишуть, що пишуть про мене — може, комусь від того легше буде, хтось буде радіти через це, хтось навпаки — розчарується в мені. Як уже буде. Претензії були до мене і через пост зі спогадами з моря за 2020 рік, поширений мною у себе на сторінці в фейсбуці на знак ностальгії за тим часом. На цьому фото був підпис "А я на морі", і на мене знову посипалися претензії. Журналістам хочу сказати: якщо вже публікуєте щось, то спочатку перевірте інформацію і подивіться уважно, що це спогади, а тоді вже публікуйте. А то читачі і особливо актори почали думати, що в мене так багато грошей, що я справді можу дозволити собі на море поїхати. В мене параліч лівої стопи, карцинома лівої нирки, стоять міжхребцеві кейджі — про які моря може йти мова, якщо мені зараз навіть у ванну самій важко зайти", — сказала Валентина Кобилінська.
Про ситуацію навколо театру
"Я знаю, що це пішло давно. Не буду називати прізвищ та імен, але колись ця особа претендувала бути директором театру. Тоді їй це не вдалося, і от я так собі думаю, це все вийшло з того, що раз вона — не директорка театру, то й іншій не дасть нею бути. Так сказати, коса на камінь. Іншого пояснення я не маю. План в театрі ми виконували навіть у таких складних умовах, кількість глядачів навпаки зросла — достатньо проаналізувати фінзвітність. Кількість вистав ми виконували завдяки головному режисеру Наталії Тімошкіній, яка горіла своєю справою, тягнучи, в основному, всі вистави на собі. І я б ще розуміла, якби мені щось казали люди такі, як вона — ті, хто цілодобово працював у театрі, беручи на себе всю роботу, а не ті "заслужені", які мають звання, а самі лиш вряди-годи в театрі з'являються, зате кидають мені в спину образи", — сказала Валентина Кобилінська.
Про подальший розвиток ситуації слідкуватимемо й надалі.