.jpg)
Таємничий вал біля Бистріївки стане новою локацією для туристичних екскурсій.
Про давню історію та важливість збереження місцевості 21 лютого розповів Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
За 2,9 – 3 км на південний схід від обласного центру, на правому березі р. Тетерів, розташоване с. Бистрі. У різний час на його території знаходили окремі давні предмети і археологічні пам’ятки, які засвідчують, що ця місцевість була заселена, принаймні, ще за доби бронзи і ранньозалізного віку. Серед них найбільшу увагу привертає видовжений та вузький земляний насип, який тягнеться вздовж р. Тетерів. Це так званий Змійовий вал.
Фото: фейсбук Олександра Тарабукіна
Їх появу на теренах Середнього Подніпров’я, у тому числі й Житомирській області, переважно відносять до Х – 1 пол. ХІ ст.
"Чому вали на Русі називали Змійовими? За однією із версій, одного разу на південних кордонах Руської держави з’явився страшний і ненажерливий змій, життя від якого не було досить тривалий час. Щороку місцеві жителі мали платити йому данину, віддавати молодих дівчат і хлопців. А у разі непокори, руйнував і знищував усе навкруги. Врешті очільнику держави – великому князю Київському Володимиру усе це набридло. І кинув він клич по всій державі, чи знайдеться така людина, що візьметься за справу і поборе змія. І врешті така людина знайшлась. Згідно народних переказів боротьба тривала досить довго, була нерівною і жорстокою, але завершилася перемогою героя, якому вдалося приборкати змія. Після перемоги герой впріг змія у велетенський плуг, і вздовж південного кордону держави було проорана височезна борозна у вигляді валу, який згодом назвали Змійовим. Насправді за переказом ховається реальна на ті часи ситуація – тривала жорстока боротьба з печенігами, які у той час заполонили степову частину і час від часу нападали на Руські землі. Змійовий вал побіля с. Бистрі є частиною відгалуження оборонної ліній, що тяглася від Фастова в напрямку до Житомира. Його науковці умовно називають Фастівсько-Житомирським валом. Протяжність його за підрахунками науковців становила 80 км", - зазначає дослідник.
Фото: фейсбук Олександра Тарабукіна
Його вперше виявив і частково дослідив наприкінці 60-х рр. ХХ ст. київський ентузіаст-любитель А.С. Бугай. При підтримці Українського товариства охорони пам’яток історії і культури під його керівництвом були обстежені майже усі вцілілі і зруйновані ділянки валів на теренах Середнього Подніпров’я і складено нову схему Змійових валів.
Вал у 1993 р. оглянув Олександр Тарабукін, уточнив його розміри. На той час західна ділянка валу збереглася на довжину 650 м, висота у середньому становила близько 1,1 – 2 м, ширина 10 – 16 м.
Фото: фейсбук Олександра Тарабукіна
"Він відносно добре зберігся і до нашого часу. Мені, спільно з Сергієм Дехтяренко, вдалося оглянути його знову 19 лютого і вкотре пересвідчитися, що він таки зберігся. Цікаво, що західні ділянка більш вища і підходить майже впритул до краю правого берега р. Тетерів", - зазначив Тарабукін.
Фото: фейсбук Олександра Тарабукіна
Примітно, що до нього нині можна легко і швидко дістатися. Розташований він досить зручно, неподалік ґрунтової лісової дороги. В перспективі Бистріївська цікавинка, свідок тисячолітньої давнини, може стати цікавим туристичним об’єктом. Важливо, його зберегти для наступних поколінь.
Нагадаємо, що раніше Житомирські дослідники заглибились у підземелля – знайшли келії та в’язниці для непокірних.