Житомир в окупації 1941: відновлення богослужінь та молебні зі свастиками

Продовжуємо розповіді про незвичайні події у Житомирі, які сталися протягом багатьох століть, але про які мало хто пам’ятає. Наразі громадськості та дослідникам все більше відкриваються архіви Європи та світу, де можна знайти цікаві документи, фото, відео та спогади про наше місто. Сьогодні розповімо про Житомир під час окупації 1941 року та про нові старі фото з оригінальними підписами, які вдалось віднайти в Державному архіві Німеччини досліднику Вадиму Острогляду.

Про це він поділився на своїй сторінці в Facebook.

Архівні фото показують Спасо-Преображенський кафедральний собор зразка літа 1941 року.

Фото з особистого архіву Вадима Острогляда

“До приходу німців приміщення собору використовувалися як військові склади, його оточували парканом з охоронюваним входом, що видно на фото. Про це свідчить також напис на звороті. Німці за допомогою військовополонених очистили церкву і відновили богослужіння. Під час німецької окупації Служба Безпеки (СД) намагалася привернути на свій бік антикомуністичну частину населення  підтримуючи церковні установи та сановників”, - зазначає Вадим Острогляд.

Фото з державного архіву Німеччини з оригінальними підписами (серпень, 41 рік) фотографа Mittelstädt Heinz.

Підписи до фото - це оригінал із німецького архіву, але з позначкою "нациська пропаганда", - коментує автор.

Велика церква в Житомирі, раніше використовувалася як військовий склад

Німецькі солдати відновлюють віру в Бога пригнобленому українському населенню. З церкви прибирають безлад і сміття

Ретельно очистивши церкву від усякого бруду, німецькі солдати прикрасили церкву свіжою зеленню і прапорами. Наступного дня, в неділю, вперше за 23 роки відбулося богослужіння

Вид на прикрашену церкву під час польової служби для німецьких солдатів

Під час служби для німецьких солдатів. На стовпах церкви звисають прапори зі свастикою

Добре відвідувані церковні служби в Житомирі

Під час служби для жителів міста

Фото собору, зроблене солдатами вермахту, 1941 рік.

Напис німецькою мовою: «Церква в Гітоморі, але мені дуже шкода, що всередині є склади»

Варто нагадати, що Житомир було окуповано з 9 липня 1941 року. Під час окупації німці жили тут досить компактно в районі сучасних вулиць Лермонтовської, Пушкінської, Миколаївської (зараз Фещенка-Чопівського), тобто там, де до революції мешкали поважні особи, відпочивальники та актори міських театрів. 

Ф. К. Бржезіцький згадував: «Все було буденно, прозаїчно і якось навіть не по-воєнному тихо і трагічно. Адже під час війни нібито звичне, побутове життя продовжувалося, діти ходили до школи, хлопці залицялися до дівчат».

З метою попередження супротиву населення окупаційна влада надавала дозволи на відкриття закладів культури. Також у Житомирі діяв радіовузол, де у музичному супроводі проводилися передачі українською і німецькою мовами, щодня о 13:00, 16:00, 18:00. 

У неділю звучали концерти місцевих капел бандуристів, українського хору та київської опери. Радіовузол отримав нове приміщення, придатне для радіомовлення.

Цікаво, що на Пасху із Житомирського Спаса-Преображенського собору проводилася пряма трансляція нічного богослужіння – всеношної. Це взагалі була перша трансляція богослужіння у Житомирі наживо. Наступного разу подібні прямі трансляції богослужінь почали проводитися у Житомирі тільки під час пандемії COVID-19, тобто майже через вісім десятків років.

При цьому не варто забувати і трагічні сторінки: катівні, єврейське гетто, шибениця, на місці якої збудовано драмтеатр тощо. 

Про це та інші маловідомі сторінки життя минулого Житомира буде в наступних матеріалах Журналу Житомира.