Куровський Андрій Віталійович (01.05.1978 - 28.05.2025 рр)
Андрій народився у м. Житомирі. Початкову освіту здобув у ЗОШ №17 (нині ліцей №17), після переїзду сім’ї на нове місце проживання був зарахований до ЗОШ №7 (нині ліцей №7)де отримав базову середню освіту. Удосконалюючи свої знання, вступив до Житомирського державного університету ім. Івана Франка на фізико-математичний факультет, де здобув спеціальність викладача фізики, математики та інформатики.
Працював у вечірній загальноосвітній школі №2, приватному ліцеї "Ор Авнер" м. Житомира та інших навчальних закладах міста.
Він був серйозною, розсудливою людиною широких інтересів і доброго серця.
Андрій був надійною опорою для своєї родини безмежно любив своїх донечок та мріяв про щасливе майбутнє для них. Разом зі своїми братами захоплювався риболовлею.
Андрій Віталійович з березня 2022 року добровільно став на захист України від російських агресорів в одному з підрозділів ЗСУ.
Мужньо виконував свій обов'язок перед Батьківщиною, здобувши повагу та авторитет серед побратимів та командирів.
Після поранення при виконанні бойового завдання, пройшовши лікування, знову повернувся до лав ЗСУ.
За відданість Україні був нагороджений відзнакою "Ветеран війни - Учасник бойових дій".
28.05.2025р. смерть вирвала Воїна із лав Захисників, серце його зупинилося під час виконання військового обов'язку із захисту Батьківщини.
Цимбалюк Степан Михайлович (15.05.1991 – 08.06.2022 рр)
Народився Степан у м. Житомирі, навчався у ЗОШ №28, (нині - ліцей №28).Отримавши повну середню освіту вступив до ПТУ №5, де здобув професію муляра. Прагнучи поглибити свої знання та розвиватися в нових напрямках, продовжив навчання в Житомирському агротехнічному фаховому коледжі за спеціальністю ‘’Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва ‘’, здобувши кваліфікацію техніка-механіка. Опісля працював на різних підприємствах рідного міста, завжди з душею ставився до своєї праці.
Степан був чуйною, доброю щирою людиною.
Любив життя, природу, захоплювався риболовлею. Був турботливим сином, люблячим чоловіком та батьком, надійною опорою для своєї сім’ї та родини. Мріяв про власний будинок, подорожі Україною, про щасливе майбутнє для своїх дітей. Та війна зруйнувала його плани.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф Степан Михайлович разом зі своїм татом без вагань став до лав захисників України.
Його відданість родині та Батьківщині надихала на героїчні вчинки та самопожертву.
08 червня 2022 року при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини його життя обірвалося.
За інформацією Житомирської міської ради.