Горбатюк Василь Леонідович (24.03.1985 — 28.06.2025 рр)
Василь народився у м.Житомирі, зростав у дружній родині, де з малих літ вчився доброті, чесності, любові до людей та до України. Закінчив ліцей №24, здобув професію електромонтера та водія у ПТУ №15, після навчання відслужив строкову службу. У мирному житті працював на будівництві та приватних підприємствах, завжди тримаючи своє слово й сумлінно роблячи будь-яку справу.
Він був людиною великої душі. Щедрий і щирий, мав золоті руки й світлу голову — Василь постійно розвивався, вчився новому, ніколи не зупинявся на досягнутому. Любив музику, в юності грав на гітарі, любив щирі розмови, природу, життя. Та понад усе — любив свою родину, найбільше радів своєму синочкові Дмитрові, мріяв про його щасливе дитинство і спокійне життя.
Був опорою для батьків і братів, турботливим сином, надійним другом, який ніколи не залишав у біді. Від батька перейняв повагу до служби закону та обов’язку перед суспільством.
Василь без роздумів став до лав Збройних Сил України, коли російські окупанти розпочали повномасштабну агресію проти України. Разом із побратимами стояв пліч-о-пліч, захищаючи наш спокій та майбутнє наших дітей. За мужність та самовідданість був нагороджений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
28.06.2025р. під час виконання бойового завдання Горбатюк Василь Леонідович героїчно загинув.
У невимовній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
За інформацією Житомирської міської ради.