Згідно з легендою, Житомир засновано 884 року. Свою назву місто отримало від імені дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житомира, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок. Нині там знаходиться обласний архів.
Фортеці зазвичай будуються на місці великих поселень, отже до Аскольда та замку там мешкали люди. Хто вони були та якою була їх культура, розповість Журнал Житомира.
Фото: mistaUA
В кінці 19 ст. на правому березі р. Камʼянка (нині вул. Якіра, Барашівська та Радивілівська) було знайдено курганний комплекс з 300 насипів. Їх дослідженням займались Сергій Гамченко та Володимир Антонович.
Фото: bezviz.co.ua
У курганах було виявлено поховання, здійснені за обрядом трупопокладення на рівні давнього горизонту (на землі та у дерев’яних колодах). Похованих супроводжували речі: гончарні вироби, цвяхи, ножі, обручі, намисто, персні, відра, діжки.
Фото: 20minut.ua
Також Володимиром Антоновичем у 20-х роках 20 ст. було відкрито східнослов’янську корчаківську культуру (VI-VII ст.) біля села Корчак під Житомиром. Згодом празько-корчаківська культура еволюціонувала у лука-рейковецьку.
Фото: geomap.com.ua
Знайдено на території Житомира і сліди існування двох трипільських культур часів бронзового та ранньозалізного віку (бл. 3 тис. Років до н.е). Під час розкопок на Замковій горі історики виявили уламки пізньотрипільського посуду приблизно IV-III тис.н.е.
Фото: localhistory.org.ua
На березі річки Тетерів було знайдено рештки посуду із трипільським шнуровим орнаментом, кам’яний відщеп та кам’яну зернотерку.
Як жили пращури житомирян
Регіон сучасного Житомира раніше заселявся східнословʼянськими племенами.
Люди займалися вогнево-підсічним й орним землеробством і вирощували злаки, бобові, льон, коноплі тощо. Своє місце мало мисливство – полювали на великих тварин (зубри, тури, лосі) і на хутряних тварин (білки, лисиці, зайці, бобри тощо).
Також прадавні «житомиряни» займались рибальством та бортництвом (добували мед диких бджіл). Велике значення мала деревообробка та гончарство. Місцева річка Тетерів використовувалась для торгівлі з іншими племенами.
Фото: zhitomir-online.com
Насущні племінні питання спочатку вирішували на віче, згодом ці обовʼязки взяла на себе верхівка. Кожна важлива подія проводилася за участі волхва — язичницького жерця. Він також займався пророкуванням та лікуванням.
Дожитомирські поселення були інтегровані культурно й економічно у древлянський племінний союз VI-VIII ст. У VIII ст. поселення були включені у племінне князівство древлян.
Точної дати заселення території сучасного Житомира не можна назвати, проте дослідження свідчать про розселення людей на цих землях з пізньобронзового чи ранньозалізного віку.
Фото: history4081.wordpress.com