Працівники Житомирського Гідрометцентру безперервно аналізують погодні показники та забезпечують населення необхідною інформацією. Навіть під час часткової окупації Житомирської області вони не припиняли свою роботу.
Журналістка ЖЖ провела інтерв'ю із виконуючою обовʼязки начальника Обласного центру з гідрометеорології Мясніковою Ларисою Миколаївною, щоб дізнатись більше про роботу метеорологів і синоптиків.
Фото: Журнал Житомира
Історія Житомирського Гідрометцентру
Розвиток гідрометеорологічної служби на Житомирщині розпочався ще у 1893 році зі створення метеорологічної станції Звягель, яка є найстарішою в області.
В 1964 році на базі метеорологічної станції Житомир було створено гідрометеоролгічне бюро, яке згодом у 1988 році реорганізовано в Житомирський обласний з гідрометеорології. Житомирський обласний центр гідрометеорології був створений у 1988 році.
В 1914 році в Житомирі розпочались постійні метеорологічні спостереження. Їх проводив метеоролог Бржозовський. Він за власний кошт придбав будинок, який згодом був подарований гідрометеослужбі. В наш час там працює відділ гідрології.
Фото: esu.com.ua (Бржозовський Сергій Адамович)
В 1924 році відкрилось дві станції: у Коростені та Овручі. Наймолодшою станцією є метеостанція Олевськ. Вона була відкрита в 1949 році.
«В роки вітчизняної війни практично спостережень не проводилось. З 1945-46 років дані відновились. Тоді ж почали проводитись агрометеорологічні спостереження, відкривались гідрологічні пости», — зазначає Мяснікова Лариса.
У 1961 центр розпочав проведення спостереження за станом забруднення поверхневих вод з проведенням хімічного аналізу.
В 1990 було в Житомирі було відкрито два пости спостереження за забрудненням атмосферного повітря.
Фото: davr.gov.ua
Сьогодні метеостанції працюють у Звягелі, Овручі, Коростені, Олевську, Житомирі. Функціонує 22 гідрологічні пости.
Хто складає прогнози: які прилади застосовують
Сьогодні в Житомирському центрі гідрометеорології працює 104 людини, з них 6 синоптиків. Головною ланкою є спостерігачі за станом погоди на метеорологічних станціях. На основі їх спостережень складається прогноз.
Про оснащення, яке застосовується працівниками, Лариса Миколаївна каже наступне:
«В останні роки відчутно змінюється прикладна база для вимірювання метеорологічних параметрів. Зʼявляються хороші вітчизняні виробники, ртутні термометри замінили на сучасні датчики, встановили нові прилади для вимірювання тиску. Працівник в режимі реального часу спостерігає за всіма процесами».
Фото: Житомирський Гідрометцентр (датчики температури та вологості повітря, термометри/прилад МАРК для вимірювання швидкості вітру)
Також на метеостанціях встановлені прилади британського виробництва, які допомагають спостерігати за радіаційним фоном в режимі онлайн. Кожен працівник має доступ до програми та може посекундно оцінити радіаційний фон у будь-якій області України.
Фото: Житомирський Гідрометцентр (Геліограф - прилад для виміру сонячної радіації)
«Не йдемо великими кроками вперед, але й не пасемо задніх. Думаю коли ми переможемо, а ми стовідсотково переможемо, то наша галузь буде активно розвиватись. Ми прагнемо, щоб наша держава була не на останньому місці в будь-якій галузі, і метеорології зокрема», — наголошує пані Лариса.
Як складаються прогнози
Синоптичні прогнози оперують великим масштабом, охоплюючи сотні і тисячі кілометрів у горизонтальному просторі та товщі атмосфери. Для складання прогнозів використовуються дані з багатьох метеостанцій у провідних європейських центрах.
На основі цих даних формуються численні карти розподілу температури, вологості та опадів, які потім розсилаються метеослужбам світу. Там місцеві синоптики використовують сучасні комп'ютерні програми та прогностичні схеми для оцінки цих закономірностей.
Фото: apostrophe.ua
Попри науково-технічний прогрес, на сьогодні рівень метеорологічної науки такий, що автоматичні моделі не можуть забезпечити 100% справдження прогнозу, так як вони не враховують фактори формування погоди.
Найбільш раціональним вважається синоптичний метод прогнозування, коли після аналізу всіх даних остаточний висновок робить синоптик на основі свого професійного досвіду.
Синоптики складають прогнози на 1-5 діб. Саме такі прогнози вважаються найточнішими.
«Справджуваність наших прогнозів доволі висока — 94%», — наголошує Лариса Миколаївна.
Пані Лариса каже, що спрогнозувати вже зараз якою буде погода зимою 2024 року неможливо. Складанням таких прогнозів займаються кліматологи, які використовують метод плаваючого аналогу.
Зміни клімату: глобальне потепління
«Глобальна зміна клімату — це одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Житомир не є винятком», — каже Лариса Мяснікова.
Останніми роками на Житомирщині, як і в цілому по Україні та й у світі, помітна стійка тенденція підвищення температурного режиму. Середньорічна температура повітря збільшилась практично на два градуси за останні 30 років.
Потепління позначається на датах початку, тривалості та характері сезонів. Осінній період настає дедалі пізніше і має більшу тривалість. Така ж ситуація з настанням зими, яка щорічно відстає зі своїм кліматичним початком.
«Бувають такі роки, що взагалі метеорологічної зими немає», — зазначає пані Лариса.
Метеорологічною зимою вважають той період, коли середня добова температура стійко опускається нижче 0 градусів.
Лариса Миколаївна стверджує, що погодні умови в Україні настільки змінились за останні десятиліття, що можна говорити про плавний перехід до нового клімату.
Суттєво зростає ймовірність підвищення температури до 30 і більше градусів улітку. Такі темпи глобального потепління спричиняють серйозні кліматичні умови, різні екосистеми опиняються під загрозою зникнення.
Фото: www.5.ua
Особливості професії метеоролога
Метеорологи працюють цілодобово, попри погодні умови.
«Дощ, вітер сніг…Кожні три години він виходить на метеорологічний майданчик, знімає показники, дивиться на небо, на хмари. Метеоролог весь час слідкує за станом атмосфери: дивиться за початком та кінцем певних явищ, фіксує їх», — розповідає Лариса Миколаївна.
Окрім того, що професія метеоролога вкрай романтична, працівники цієї галузі дуже згуртовані. Навіть приїжджаючи до іншої області в команду метеорологів, працівник відчуває себе як у родині, зазначає пані Лариса.
«Коли ти любиш свою професію, коли ти їй віддаєшся, то тебе в ній все зачаровує», — додає вона.
Фото: Житомирський Гідрометцентр (метеорологічний майданчик на метеостанції Житомир)
Чи підвищений радіаційний фон в Житомирі
Нещодавно житомирськими пабліками почала ширитись інформація про підвищений рівень радіації у місті. Лариса Миколаївна не лише на словах, але й на ділі показала, що все це інформаційні фейки. За допомогою спеціального приладу разом з журналісткою керівниця центру виміряла рівень радіації — він у межах норми.
Фото: Журнал Житомира
«Ми можемо вас завірити, що за час повномасштабного вторгнення в Житомирській області не було підвищення радіації», — наголошує пані Лариса.
Робота у воєнний час
Під час повномасштабного вторгнення метеостанції Житомирської області не припиняли свою роботу. Лише на певний час були відмінені нічні зміни.
«Працюємо злагоджено, очікуємо позитивних змін на фронті та нашої Перемоги”, – каже Лариса Миколаївна.