Як розповіли в мерії, годинник складається з двох частин – механічної та електронної. Складна система працює злагоджено, поєднуючи механіку з електронікою. Електронний блок міститься на третьому поверсі міської ради, де є динамік та механізми, які відповідають за музику годинника. За допомогою сучасної електроніки стрілки на годиннику рухаються автоматично.
Щоби дістатися до годинника на вежі Житомирської міської ради, потрібно подолати 89 східців та вузьку драбину. В оглядовому майданчику площею 3 кв. м, де ледь може поміститися три особи, Анатолій Курков працює біля годинникового механізму.
"Прийшов раніше, бо прохолодніше, – каже Анатолій Курков, – тут вдень на даху неможливо працювати, бо температура до 50 градусів. Але інколи доводиться".
За рік годинник виходив з ладу чотири рази. Все – через одну деталь, яка повсякчас ламається. Майстер її реставрує постійно щадними методами, аби не пошкодити. Інакше – годинник зупиниться назавжди. Цього разу поломки дві: окрім "детальки", згорів ще й електродвигун.
Майстер замінює електромотор на відремонтований і лагодить деталь.
"В редукторі зламався оцей спеціальний вузол, який працює від блоку електроніки. – показує. – А виготовити його немає можливості, бо зараз такі годинники та деталі до них в Україні не роблять … Хоча вони довговічні. Тут все надійне, окрім цього вузла".
Деталь, яка постійно ламається, рухає колесо і зміщує два диски між собою. Коли ж вони зміщуються, включається мотор.
"Мотор так крутить цю систему, що ці дві позначки мають між собою співпасти, і мотор виключається. Очікування наступного імпульсу… Коли ж імпульс прийшов – розбаланс. Мотор включається, все підганяється, баланс відновлюється…", – пояснює майстер.
За годину роботи Анатолій Курков налагоджує механізм, звіряє точність часу. Звучить відома мелодія композитора Івана Сльоти "А льон цвіте": на головному годиннику Житомира 10:00 ранку.
"Годинник рухається – місто живе", – посміхається Анатолій.
Фото: ЖМР