Як пояснили у мерії, ініціатива зі встановлення у Житомирі одного із символів Різдва належить небайдужим житомирянам-благодійникам.
Спочатку Дідуха розмістили на головній пішохідній вулиці нашого міста – Михайлівській, біля театру ляльок, а потім перевезли до Свято-Михайлівського кафедрального собору.
Виготовлений Дідух із жита, його висота разом із зіркою більше 3-х метрів. Різдвяний Дідух стоїть на трьох ногах, які творять конусну форму, та має чотири канонічних рівні. Вінчається Дідух дванадцятикутною зіркою – символом Творця.

Існують дві версії, чому 6 січня із першою Різдвяною зіркою люди заносили у хату «хлібне дерево». За однією з них, коли на полі закінчувалися жнива, а селяни збирали урожай - це було справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли з поля до хати останній обжинковий сніп.
Або кажуть ще, коли Ісус Христос народився в стаєнці, то було дуже холодно. У стіні Йосип знайшов шпарину і затулив її снопом із соломи. Звідтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном та ставити Дідух - символ затишку та тепла. Дідух ставили на найпочесніше у хаті місце - під образами.
