Напередодні Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб оприлюднив інформацію про стан води у водоймаж Житомира та області.
На жаль, вони в черговий раз не відповідають нормам.
Фото: скриншот сайту Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб
Проте, далеко не всім зрозуміло, що означають показники БСК і ХСК, як вони можуть впливати на стан води та, власне, організм людини.
Журнал Житомира поспілкувався зі спеціалістами лабцентру та лікарями різного профілю, щоб дізнатися більше про вплив води з порушеннями норм на здоровʼя людини.
Річка органічно забруднена: висока небезпека зараження
Завідувач відділу дослідження фізичних та хімічних факторів обласного центру контролю та профілактики хвороб Ковтун Святослав каже, що норми регулюються наказом МОЗ № 721, де вказано, що показник БСК5 не повинен перевищувати 3 мгО2/дм3, а ХСК в нормі становить не більше 30 мгмгО2/дм3.
«Чим вищі ці показники, тим більше у воді органічних речовин, через що падає рівень кисню. Це призводить до розмноження шкідливих бактерій, загибелі риби та інших негативних наслідків. Тобто ці показники свідчать, що річка органічно забруднена. Може бути наявне мікробіологічне забруднення. При заковтуванні можливий розвиток кишкових інфекцій. За наявності відкритих ран можуть виникнути захворювання шкірного покриву.
Цистит, пієлонефрит, гайморит: наслідки купання в житомирських річках
Також журналістці вдалось поспілкуватись із кількома спеціалістами приватної клініки «Медібор».
Лікар-уролог вищої категорії Ходаківський Микола розповів, що в період сезону купання збільшується кількість звернень пацієнтів зі скаргами на запальні процеси: цистити, пієлонефрити, інфікування сечовидільних шляхів.
«Інфекція сечовивідних шляхів у діток у 85% призводить кишкова паличка. У дорослого населення в 60% цистити та пієлонефрити повʼязані з підвищеним рівнем кишкової палички в організмі», — каже Микола Миколайович.
Фото: Журнал Житомира
Зараження бактерією відбувається фекально-оральним чи побутово-контакним шляхом. Простими словами, кишкова паличка потрапляє до організму через рот при заковтуванні води чи потраплянні води на інтимні зони.
Внаслідок зараження виникають не лише урологічні захворювання. Може відбутися запалення носової порожнини.
«У багатьох виникає питання чому влітку при температурі +30 виникає гайморит. А пояснення дуже легке: водойма прогрівається, в ній розмножуються бактерії і коли дорослий чи дитина пірнає, вода разом з цими бактеріями потрапляє на слизові, викликаючі відповідні лор-захворювання», — пояснює лікар-уролог.
Він уточнює, що чим мілководніша водойма, чим вища температура води, тим вища вірогідність наявності у ній великої кількості шкідливих бактерій. Також Микола Ходаківський рекомендує обирати для купання проточні водойми, оскільки там затримується менша кількість мікроорганізмів.
Дизентерія, ротавірус, сальмонельоз, холера: де краще не купатись
Гастроентерологиня Алла Чичеба каже, що візуальний вигляд води не може свідчити про її якість та безпечність.
«Зараження хвороботворними інфекціями може відбутися при випадковому ковтанні води. Частіше це стосується дітей, які люблять пірнати», — каже пані Алла.
Фото: Журнал Житомира
Лікарка зазначає, що найрозповсюдженішими хворобами, якими можна заразитись у водоймі є дизентерія, ротавірус, сальмонельоз, холера, черевні тифи, гепатит А.
Якщо поруч з водоймою розташована табличка, яка забороняє купатись, це свідчить про проведення лабцентром хімічних досліджень, в результаті яких виявили порушення норм хвороботворних мікроорганізмів.
«Не варто купатися у водоймах, що розташовані поруч з очисними спорудами, заводами, фермерськими господарствами. В такому випадку є певні ризики підвищеної кількості фекальних забруднень у воді», — зазначає Алла Чичеба.
Також гастроентерологиня рекомендує уникати купання у водоймах, де живе багато водоплавних птахів. Їх фекалії потрапляють у воду разом з великою кількістю мікробів і паразитів, що знаходиться в організмі птахів.
Лікарка наголошує, що у водоймах не варто мити овочі та фрукти.
З її слів, краще не купатися у непроточних водоймах, оскільки саме там найкращим чином розмножуються різноманітні мікроорганізми.
«Не варто навіть заходити до річки, яка цвіте, на її поверхні плаває сміття, харчові відходи. Не слід купатися після сильного дощу, коли весь бруд змивається у річку і там відбувається розмноження мікроорганізмів», — наголошує пані Алла.
Після купання у місцевих водоймах лікарка рекомендує прийняти душ з милом, щоб очистити шкіру від можливих бактеріальних забруднень.
Наслідками попадання кишкової палички до мікроорганізму можуть бути гострі інфекційні або хронічні захворювання. Яскравими симптомами зараження є:
- блювота
- діарея
- підвищена температура.
Те ж саме стосується ротавірусу, який може викликати гострі кишкові розлади чи незначне погіршення організму при потраплянні до нього меншої концентрації мікроорганізмів.
Алергія, грибок, лишай, гнійники: як впливає забруднена річка на шкіру
Дерматологиня Шинкаренко Лілія Анатоліївна зазначає, що купання у відкритих водоймах, особливо у стоячій воді (ставки, карʼєри) може викликати виникнення різних паразитарних хвороб, мікози, піодермії (стафілококові та стрептококові інфекції шкіри).
Пані Лілія помічає тенденцію збільшення певних дерматологічних захворювань з приходом купального сезону.
«З початку травня і до кінця вересня дуже розповсюджені піодермії, мікози, гострі алергічні реакціі, паразитарні захворювання тощо. Влітку ці захворювання швидко поширюються у дитячих колективах», — додає вона.
Фото: клініка "Медібор"
Особливо небезпечно купатись у непроточних водоймах, де вода цвіте. В такому випадку вона набуває неприємного запаху, погіршуються її екологічні якості. У водоймі розмножуються ціанобактерії, які при контакті зі шкірою людини викликають різноманітні захворювання. Найпоширенішим з них є так звана «кропивка».
Також контакт шкіри з неякісною водою може викликати різноманітні алергічні реакції, почервоніння шкіри, висипку, пухирці. Купаючись можна підхопити таке небезпечне захворювання, як церкаріоз («свербіж купальника»).
«Ним можна захворіти пробувши у воді навіть 10-15 хвилин чи при ходінні босоніж по воді на березі водойми», — зазначає Лілія Шинкаренко.
В такому випадку у людини виникає свербіж, поколювання і почервоніння шкіри, пухирці, запаморочення, слабкість, кашель, підвищення температури тіла.
«Активні прояви хвороби тривають близько тижня, пігментація і свербіж зберігаються до трьох тижнів», — каже дерматологиня.
На думку лікарки, варто наголосити і про обережне купання у басейнах та аквапарках, адже при скупченні людей (які не завжди дерматологічно здорові) є ризик інфікування шкіри. Крім того, в такій воді міститься висока концентрація хлору. Внаслідок цього проявляється сухість та подразнення шкіри.
Щоб не мати негативних наслідків, слід дотримуватись кількох правил:
- Перш за все це повинна бути водойма, в якій проводили лабораторні дослідження та підтвердили її відповідність нормам.
- Після купання у будь-якій водоймі чи басейні слід обовʼязково прийняти душ, змінити одяг.
- Після купання у басейні варто нанести зволожувач шкіри (емолент), особливо ця порада стосується людей, у яких є хронічні дерматози чи схильність до сухості шкіри.
Лікарі не рекомендують купатись у житомирських водоймах
У кожного з лікарів журналістка ЖЖ запитала чи купаються вони у місцевих водоймах. Кожен з них сказав, що не відвідує пляжі Гідропарку чи інші місцеві водойми з ціллю покупатись. Також вони не рекомендують цього містянам та мешканцям області, адже ризик зараження різноманітними хворобами надто високий.