Які основні зміни обіцяє законопроєкт і до яких наслідків це може призвести - в матеріалі Liga.Tech.
Що зміниться
Законопроєкт передбачає, що з 2021 року будь-яка компанія, яка виробляє і/або ввозить в Україну батареї й акумулятори, в тому числі, які входять до складу обладнання (наприклад смартфонів, ноутбуків) і транспортних засобів, буде зобов'язана за свої гроші організовувати їх збір і переробку, як тільки вони прийдуть в непридатність.
Громадяни в свою чергу будуть зобов'язані здавати зіпсовані батареї та акумулятори в спеціальні пункти прийому.
Як це буде працювати
Законопроєкт пропонує бізнесу створювати організації з розширеною відповідальністю для виробника/імпортера, які і будуть займатися утилізацією. Це будуть юридичні особи зі статусом неприбуткової організації.
Компанії зможуть займатися утилізацією батарей самі, створивши свою окрему юрособу, і колективно - ставши членом такої організації і платити в неї внески.
Як розповідає один з лобістів законопроєкту, керівник екологічної організації "Батарейки, здавайтеся!" Люба Колосовська, більшість компаній не захочуть робити це самі і їм буде вигідно об'єднуватися.
"Компанії будуть самі організовувати управління відходами, а не платити щось на зразок податку в окремий держфонд, що, згідно з практикою країн ЄС, є найбільш дієвим і ефективним механізмом", - коментує один з ініціаторів проєкту нардеп Олександр Мариковський.
Вступити в силу законопроєкт повинен у 2021 році, що дасть компаніям час підготуватися. У законопроєкті зазначено, що через три роки після вступу в силу закону, тобто в 2024 році, частка перероблених батарейок повинна скласти 5% від завезених. В 2025 році має бути 10% і так, збільшуючись на 5% щороку, показник виросте до 45% до 2031 року.
Виходить, що якщо компанія з 2021 по 2023 рік завозила Україна в середньому 10 000 батарей в рік, то вона зобов'язана буде сплатити збір та утилізацію 500 штук.
Утилізація в Україні - коли це стане можливим
Як розповідає Люба Колосовська, спочатку компанії будуть оплачувати вивіз цих батарей і акумуляторів для утилізації в Європу, так як в Україні немає свого заводу. Але з часом такі підприємства можуть з'явитися.
Як додає CEO Recycling Solutions Дмитро Ануфрієв, зараз річний збір батарейок в Україні становить не більше 3% від загального обсягу.
На його думку, щоб інвестору стало цікаво створювати переробні заводи, обсяги сировини необхідно збільшити в рази.
"Тому введення розширеної відповідальності виробника або імпортера і введення плати за переробку - на нашу думку, обов'язкова умова для підвищення рівня збору батарейок і розвитку цієї галузі в нашій країні", - відзначає він.
Цитрус, Алло, Comfy будуть платити
У великих торгових мережах і навіть відомих брендах склалася практика, що в більшості випадків вони самі нічого прямо не імпортують, а купують продукт вже в Україні.
"Власного імпорту у нас немає, якщо даний законопроєкт вступить в силу, це буде відповідальність вендорів", - розповіли в пресслужбі мережі Comfy.
У компанії Huawei Україна, також відзначили, що в основному завозять товари за допомогою дистриб'юторів.
Але якщо ж компанія імпортує хоч щось безпосередньо, вона повинна буде брати участь у фінансуванні переробки батарей.
Батареї, смартфони, ноутбуки подорожчають
Крім очевидної користі - чистоти навколишнього середовища, особливо води і землі - є в законопроєкті і підводні камені.
Одна портативна батарея може забруднити шкідливими компонентами близько 400 літрів води і 20 квадратних метрів/кубометрів грунту.
Згідно зі статистикою, в період 2006 - 2016 щороку в Україні ввозилося в середньому 3 000 тон портативних батарей, 12 000 тонн промислових батарей і 260 000 тон автомобільних акумуляторів.
Як розповідає аналітик ресурсно-аналітичного центру Суспільство і довкілля Андрій Андрусевич, через те що компанії будуть вкладати свої витрати на утилізацію в ціну, такі товари стануть дорожчими.
З ним не зовсім згодна Люба Колосовська.
"Це повністю залежить від рішення імпортера. Він може вирішити не піднімати ціни, його батарейки будуть дешевше, і їх будуть більше купувати. Бюджет переробки, особливо в перші роки дії проєкту, в перерахунку на 1 батарейку буде мірятися в копійках", - зазначає вона.
Законопроект також вводить таке поняття як депозит. Виробники включають в ціну товару певну суму і повертають її покупцям під час повернення використаних батарей.
Питання контрабанди
На думку Андрусевича, головною бідою подібних ініціатив, є контрабанда, яка не підкоряється ніяким законам.
"Чорні імпортери будуть демпінгувати", - відзначає він.
Цією ж проблемою стурбовані і в компанії MTI, великому дистриб'юторі техніки. Там звертають увагу, що в ситуації, коли більшість батарейок і акумуляторів зараз надходить на ринок контрабандним шляхом, прийняття такого законопроєкту лише посилить ситуацію на ринку.
"Офіційним імпортерам ще складніше буде конкурувати на ринку, адже вартість товару, ввезеного зі сплатою всіх податків і зборів, значно зросте, що призведе до зміщення попиту в бік товару, завезеного нелегально", - говорить керуючий відділом сервісної підтримки MTI hi-tech дистрибуція Сергій Козловський.
Хоча в компанії в цілому підтримують законопроєкт, розуміючи, що без серйозних змін на законодавчому рівні зрушити ситуацію з мертвої точки неможливо.
"На мій погляд, закон може принести користь суспільству і країні тільки в тому випадку, якщо весь ввезений товар буде офіційним і по ньому будуть сплачені всі податки", - відзначає він.