18 жовтня з полону повернувся уродженець Бердичівщини, боєць бригади спецпризначення "Азов" Іван Бочкарьов, засуджений росіянами до 29 років ув'язнення за захист України.
Про це повідомили на сайті Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки і права.
"Радісна звістка! З російського полону повернувся випускник нашого коледжу Іван Бочкарьов. Це надзвичайно важлива подія для його рідних, друзів і всього колективу закладу. Подібні моменти приносять надію і підтримку, особливо в такі непрості часи", — йдеться у повідомленні.
Інформацію про повернення з полону Івана Бочкарьова підтвердила і його наречена Діана Криницька, пише Суспільне.
"Ми вже бачилися, я його під час обміну зустрічала", — сказала Діана.
Фото надала Діана Криницька
За словами Діани Криницької, вони з Іваном знайомі з дитинства.
"Я сама родом із Вінницької області, зараз живу у Житомирі. З Іваном знайома з дитинства — ми жили в сусідніх селах, але не спілкувалися. Після 9 класу я пішла навчатися на юриста до коледжу. Іван теж навчався там на технолога. Одного разу в мою сім'ю прийшла погана звістка — у мами діагностували рак. Це були дуже тяжкі часи для мене, але підтримка Вані давала мені сил триматися, за що я йому дуже вдячна. Адже навіть найкращі подруги мене так не підтримували, як це робив він. Коли мені було 16 років, ми почали зустрічатися", — розповіла дівчина.
Фото надала Діана Криницька
Через пів року Іван поїхав до Києва, де продовжив навчатися.
"Пам'ятаю, як було важко, адже ми постійно були на відстані, бачилися лише раз на місяць. Потім він кинув навчання і поїхав за кордон працювати: спочатку чекала його 3 місяці з Польщі, а потім ще 3 місяці з Німеччини. Коли Ваня повернувся з-за кордону, то одразу підписав у Житомирі контракт на 3 роки з Національною гвардією України. Я закінчила навчання в коледжі, вступила до університету на заочну форму навчання і переїхала до нього", — додала Діана.
Іван Бочкарьов. Фото надала Діана Криницька
Ваня служив, займався спортом: кросфіт, джиу-джитсу, ММА і рукопашний бій, їздив на змагання і навіть тренував дітей — вчив їх самозахисту.
"Але Ваня розумів, що цього замало, хотів розвиватись і досягти чогось більшого. Його друг тоді служив в "Азові", багато розповідав про службу. І Ваня захопився. Без вагань вирішив перевестися туди. Спочатку я була не в захваті, адже це Донецька область і недалеко від лінії фронту, знову відстань між нами. Але це було його рішенням і я знала, як це важливо для коханого, тому підтримала його", — пригадала Діана.
У березні 2021 року він поїхав. Вигадав собі позивний “Відьмак”, повʼязаний з компʼютерною грою за мотивами серії романів з однойменною назвою.
"Між нами знову відстань, але інших варіантів не було, я не могла до нього переїхати, адже він жив на базі військової частини, тому коли була можливість, то їздила до Маріуполя. 18 лютого 2022 року знову приїхала до коханого. 21 лютого, у день від'їзду з Маріуполя, ми планували наступну зустріч в березні. Так чекали на літню відпустку, хотіли поїхати до Німеччини. А через три дні моє життя поділилося на "до" та "після". Коли почалося повномасштабне вторгнення, десь о шостій ранку мені зателефонував Ваня, я тоді була у Житомирі. Відтоді я не часто з ним розмовляла, адже він боронив Маріуполь і всі знають, які там були запеклі бої. У квітні 2022 року Іван приблизно тиждень не виходив на зв'язок, саме тоді коли був прорив на "Азовсталь". У ті дні дуже багато воїнів загинуло. Я не переставала вірити в краще, і 16 квітня він відписав, що живий", — поділилася спогадами Діана.
18 травня Ваня вийшов з "Азовсталі", здався в так званий "почесний полон на 3-4 місяці".
"У вересні 2022 року після великого обміну полоненими йому вдалося ще раз написати. І відтоді — тиша. 24 грудня 2022 отримала повідомлення від друга Вані. То була ціла стаття в російській газеті про нього. Його засудили на 29 років суворого режиму", — розповіла наречена Івана.
За її словами, нині вона щаслива, що Ваня на волі.
"Не можу передати словами, наскільки я зараз щаслива. Я досі не можу усвідомити, що його звільнили, що він вільний, що він вдома, в Україні, і нарешті для нас це пекло закінчилося. Боротьба наша тривала два з половиною роки. Він боровся за своє життя, я боролася до останнього за його свободу і нарешті нам це вдалося. Тепер він буде поруч. Але боротьба триває, так як не всі хлопці ще вільні, дуже багато полонених і засуджених ще перебувають у тих катівнях, тому будемо робити все можливе, аби тільки всіх хлопців повернути", — поділилася враженнями Діана Криницька.
Фото надала Діана Криницька
Після зустрічі з полону дівчина 2 дні була поруч зі своїм нареченим.
"Іван теж ще досі не може повірити, що він в Україні, що він вдома, що це все насправді, що це з ним відбувається. Зараз буде багато роботи з ним, бо він перебуватиме на реабілітації, потрібно буде багато чого проходити, бо хлопці дуже багато чого пережили. І що головне, щоб люди продовжували за них боротися. Мій наречений як побачив, як ми тут стояли, як боролися за них, то зрозумів, яка це потужна підтримка була. Він, дійсно, не очікував, бо думав, що люди вже потроху забули про них, не уявляв, що все так буде. Ми маємо бути їм вдячні за все, бо вони дуже сміливі і багато зробили для нашої країни, для нашої свободи", — сказала наречена Івана Бочкарьова.
Що відомо про обмін полоненими 18 жовтня
Україна 18 жовтня провела 58-й обмін військовополоненими з російською стороною, у результаті якого додому повернулись 95 українських військових, повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Серед звільнених — 69 солдатів та сержантів і 26 офіцерів. Це нацгвардійці, військові моряки, воїни ЗСУ, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони.
Раніше повідомляли, що під час обміну полоненими 18 жовтня з російського полону звільнили захисника Маріуполя Івана Ярощука з Чуднова.