З настанням першого весняного тепла особливої актуальності набуває проблема боротьби з пожежами, які спричиняють прибічники випалювання залишків сухої рослинності та сміття.
Вже зафіксовані факти пожеж в екосистемах Житомирщини.
Державна екологічна інспекція Поліського округу закликає громадян дбайливо ставитися до навколишнього природного середовища і до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.
Чому не потрібно спалювати сухостій
Навесні та влітку листя дерев не тільки очищує повітря та збагачує його киснем, а й накопичує з повітря пил та інші шкідливі речовини. Під час згоряння однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях та спричиняють важкі захворювання.
Також через спалювання сухої трави та сміття виникає більшість небезпечних пожеж, існує загроза загоряння лісових масивів, житлових будинків та інших споруд. Крім того, при згоранні сухої трави на узбіччях автошляхів погіршується видимість, що може призвести до виникнення дорожньо-транспортних пригод.
Які штрафи передбачено
Штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:
- для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн);
- для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн).
Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:
- для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн);
- для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн).
Штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (відповідно до статті 77-1 КУпАП) складає:
- для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн);
- для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
- для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн);
- для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).
Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:
- штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн);
- або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;
- або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
"У воєнний час спалювання сухостою може бути прирівняне до диверсійної роботи, що передбачає кримінальну відповідальність", – наголосили екологи.