Днями Журнал Житомира завітав до однієї з приватних клінік міста, щоб поцікавитись, як повномасштабна війна вплинула на діяльність медичного закладу, склад працівників, вектор розвитку тощо. Клініка Ivmed спеціалізується на репродуктивному здоровʼї жінок та чоловіків. Заклад має також філіал в Києві, спільно з яким вони вже допомогли сотням пар здійснити свою мрію — створити нове життя.
Одним з найцікавіших напрямів у роботі клініки є сурогатне материнство. Така пропозиція актуальна для пар, які мають проблеми із зачаттям чи виношуванням дитини. Статеві клітини пари переносяться до організму іншої жінки, яка виношує та народжує дитину для них. Здебільшого цією послугою в Україні користуються іноземці. І, з початком повномасштабного вторгнення декому з них довелось особисто зіштовхнутись з небезпекою та відчути на собі «любов» нашого «братського» сусіда.
Незадовго до розгортання росіянами бойових дій на території України американське посольство надсилало до клініки листи із проханням надати інформацію про пацієнтів, що перебувають на лікуванні, та повідомляти їм про необхідність виїжджати з України через небезпечну ситуацію.
«Але, не всі злякалися. Люди їхали, особливо ті, в кого мали народжувати сурогатні матері. Їм потрібно було бути на пологах, оформлювати документи, забирати своїх дітей. Були навіть і такі, що їхали на первинну зустріч з лікарем для здачі біоматеріалу. Були навіть ті, які приїжджали на перенос (перенесення ембріону до матки жінки)», — розповідає керівниця медичного відділу Вікторія.
За її словами, одна з пацієнток мала досвід трьох безуспішних переносів, проте саме перед війною їй вдалось завагітніти. Вона покидала Україну вже під час воєнних дій. Попри всі складнощі та неймовірний стрес, через певний час виявилось, що їй вдалось завагітніти.
«Це доля!», — каже Вікторія.
«З початку війни все посипалось. Я не встигала відповідати на повідомлення. Була неймовірна кількість слів підтримки, що дуже підіймало дух і не давало здаватися. І ми продовжувати виконувати свою роботу», — ділиться пані Вікторія.
Облетіла всі газети новина про народження в Україні дітей сурогатною мамою 26 лютого для пари з Німеччини. Дитина народжувалась просто під час ракетних ударів, а батькам довелось пересуватися потягом, який був забитий людьми, що тікали зі столиці у більш безпечні куточки країни.
Батьки запитували своїх сурогатних мам чи можуть вони виїхати, яка допомога їм потрібна. Ті, кому дозволяли терміни, виїжджали з країни до сімей, для яких вони виношували дитину. Певна кількість сурогатних мам народили за кордоном, деякі повернулись на пологи до України.
Керівниця медичного відділу каже, що колосальна підтримка була як від українців, так і від іноземців. Всі згуртувались та йшли один одному назустріч, допомагали чим могли. Іноземці, зі своєї сторони, надсилали гуманітарні вантажі, пропонували переїзд до своїх країн, висловлювали величезну кількість слів підтримки.
«Іноземці, яким наші сурогатні мами виношували дітей 2-3 роки назад, всі виходили на звʼязок. Якщо був втрачений звʼязок із сурогатною мамою, вони просили надати її контакти, щоб надати їй певну допомогу. Вони виходили на мітинги. Одні прислали відеозвернення хлопчика, якому зараз років 5-6, де він каже, що він українець іспанською мовою», — ділиться неймовірними подробицями медична керівниця.
Громадяни інших країн переказували кошти на допомогу армії, на відновлення пологового будинку після бомбардування Богунії. І зараз іноземні клієнти медичного закладу постійно збирають гуманітарну допомогу, передають турнікети.
24 лютого працівники клініки, як і всі українці, прокинулись від шокуючої і жахаючої новини — почалась війна. Всі записи на той день та найближчі тижні були скасовані, проте медичний заклад продовжував працювати в режимі онлайн – надавати відеоконсультації, розмовляти із вагітними пацієнтами та сурогатними мамами телефоном.
Робота клініки, як в Житомирі, так і в Києві повністю зупинилась, тому що дирекція вирішила не наражати на небезпеку персонал та пацієнтів. Деякі пацієнтки перебували на підготовці до процедури ЕКЗ (штучного запліднення). Їм довелось зупинити цей процес, для чого лікарі призначали поступове зменшення стимулюючих препаратів.
Біоматеріал та ембріони медичні працівники перевезли за кордон. Головна лікарка київського філіалу особисто займалась їх транспортуванням, ризикуючи своїм життям.
«Раніше ми казали: «Каміння з неба, але пункцію ми зробим», тому що це не обговорюється, проте сталась ось така ситуація. Ми вийшли з неї. Всі дівчата зійшли з препаратів без негативних наслідків для організму. В мене є пацієнти, які згодом повернулись і ми з ними повторно проходимо програму», — розповідає репродуктолог Вадим Ігорович.
«Працювали ми завжди, вагітні наші були завжди на звʼязку, моніторили їх стан, вели облік. Єдине, що у випадку форс-мажору їм доводилось звертатись у лікарню по місцю проживання. А з квітня місяця ми почали повноцінний прийом в клініці», — додає керівниця медичного відділу.
Клініка знаходиться на Богунії, отож під час бомбардування росіянами житлових будинків та лікарні вночі 2 березня, її будівля також постраждала. На щастя, керівники клініки за день до цієї події вирішили вивезти з медичного закладу техніку.
«В нас були вибиті шибки, в нас була пошкоджена стеля, стіни. Провели потім прибирання, встановили нові вікна», — розповідає Вікторія.
«Під час повітряної тривоги ми беремо підготовлену валізку (з ліхтариками, шоколадками, пледами) і гуськом ідемо в бомбосховище. Там ми створили комфортні умови, в яких можна пересидіти повітряну тривогу», — наголошує Вадим Ігорович.
З початку повномасштабного вторгнення кожен працівник медичного закладу намагався зробити свій внесок у перемогу над ворогом. Чоловіки стали на забезпечення блокпостів, медичний персонал надавав військовим та волонтерам всі необхідні медикаменти, які мала клініка, надавали аптечки ТРО, вивозили покривала та подушки — забезпечували захисників та людей у потребі чим могли.
«Тоді згуртувались всі. В нас ще на той час було до десяти іноземних пацієнтів, яких нам потрібно було вивезти. Були породіллі, яких також потрібно було вивезти, бо до Києва вже підступали. Були плани «а», «б» і «в»», — розповідає пані Вікторія.
Клінікою було створено міні-штаби у більш безпечних містах України. Лікарні там йшли назустріч та забезпечували відповідними умовами вагітних жінок та породіль, батьків сурогатних мам.
Певна кількість сурогатних мам знаходилась у таких містах, як Харків, Бердянськ, Маріуполь, Херсон…З деякими з них втрачався звʼязок на декілька тижнів, що змусило медичний персонал доволі сильно понервувати.
«Маму з Маріуполя батьки забрали до себе в Німеччину. Всі народили, всі вагітності збереглися. Більше того, дві мами тривалий час перебували під окупацією», — додає медичний керівник.
Навіть в надскладних та небезпечних умовах, у тих містах продовжували функціонувати лікарні та надавали допомогу вагітним.
Вже в травні клініка повністю почала відновлювати свою роботу з невеликими змінами, які здебільшого стосувались логістики. Літо пройшло більш спокійно та продуктивно, проте згодом росіяни почали влаштовувати масовані ракетні обстріли критичної інфраструктури України.
«Робота трішки призупинилась, тому що транспорт затримується, повітряна тривога триває пʼять годин…Проте, нас це не налякало і ми продовжуємо працювати», — розповідає Вікторія.
Продовжують участь у програмах і сурогатні мами. Програми надають їм змогу відкрити власний бізнес, оплатити навчання дітей, придбати помешкання та покращити умови життя у цей складний час.
«Мамі з Маріуполя, наприклад, немає куди повертатись», — додає керівниця медичного персоналу.
На віялові відключення світла працівники клініки не скаржаться. За їх словами, Житомиру, в порівнянні з іншими містами, дуже пощастило.
Один із працівників клініки вступив до лав ЗСУ. В 2014 році він брав участь в АТО, тому і з початком повномасштабного вторгнення не міг лишитись осторонь.
«Він з першого дня пішов. На 8 березня нам в формі скинув привітання зі словами: «Ви молодці, тримайтеся, а тут ми все зробимо». Чим можемо допомогаємо йому. Долучились до збору коштів на авто для батальйону, на День козацтва зібрали форму», — ділиться Вікторія.
Інтернет відділ компанії з 24 лютого працював у своєму напрямку — знищував ворожі канали та сайти. Перекладачі розповсюджували інформацію про російську агресію в Україні на різних мовах. Кожен працівник став на свій фронт.
Дивує і тішить персонал клініки те, що жінки зараз планують вагітність, продовжують дарувати нові життя. Українці неймовірно швидко пристосовуються до найекстремальніших умов, кожен продовжує виконувати свою роботу на місці, підтримувати один одного та армію. Саме тому ми впевнено крокуємо до такої бажаної Перемоги.
