Андрусенко Павло Володимирович (27.11.1992 - 04.2025 рр)
Павло Володимирович народився в м. Житомирі у дружній багатодітній родині.
У 2008р. закінчив приватну школу «Сяйво», а в 2012 — Житомирський агротехнічний коледж, здобувши фах техніка-механіка сільськогосподарського виробництва.
Працював на приватному підприємстві «Будпром-технологія», де зарекомендував себе як кваліфікований, відповідальний і ініціативний працівник.
Завжди усміхнений, життєрадісний, Павло цінував дружбу, умів підтримати добрими словами і діями, ніколи не втрачав віри. Світла, щира, доброзичлива людина, люблячий батько, син і брат.
Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Павло Володимирович добровільно став на захист Батьківщини. Служив у лавах ЗСУ. Вірний військовій присязі, мужньо обороняв рідну землю від ворога. За мужність, відвагу та самовідданість, виявлені у боях, нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Золотий хрест”, численними грамотами та подяками.
04.09.2025р. під час виконання бойового завдання на Сумщині Павло Володимирович героїчно загинув, захищаючи Україну.
Якухно Сергій Іванович (08.03.1977 - 30.10.2025 рр)
Народився Сергій Іванович в м. Житомирі. Його дитинство пройшло у м. Радомишлі, де він уперше переступив поріг школи. Згодом родина повернулася до Житомира, і Сергій продовжив навчання у ЗОШ № 23 (нині ліцей № 23), яку успішно закінчив у 1994 р.
Вищу освіту здобував у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка на факультеті іноземних мов. Після закінчення університету працював викладачем у Житомирському агроекологічному університеті (нині — Поліський національний університет). Його глибокі знання, доброзичливість і повага до студентів назавжди залишили теплий слід у пам’яті тих, хто його знав.
Певний час Сергій працював за кордоном, зокрема в Ірландії, де вдосконалював знання іноземних мов. Повернувшись до України, трудився в логістичній компанії, а згодом започаткував власну справу. Він захоплювався технікою, любив автомобілі та дорогу, був людиною діяльною, цілеспрямованою і надійною.
Сергій Іванович - турботливий син і люблячий батько для свого сина. Сергій мріяв про щасливе майбутнє для рідних, для своєї країни.
У серпні 2025 р, керуючись покликом серця, добровільно став до лав ЗСУ, аби захищати рідну землю від ворога. Він чесно й віддано ніс службу, залишаючись таким же світлим, щирим і мужнім, яким був у житті.
30.10.2025р. невблаганна смерть вирвала з лав Захисників Воїна, Побратима, Патріота.
За інформацією Житомирської міської ради.