Журавський Сергій Миколайович (11.01.1982 - 16.01.2026 рр)
Сергій Миколайович народився у м. Житомирі. Базову середню освіту отримав у ЗОШ №34 (нині - ліцей №34).
Після закінчення школи розпочав свій трудовий шлях на СТО. Любов до автомобілів йому з дитинства прищепив батько, який працював водієм.
Сергій був талановитим майстром, працював із любов’ю та повною віддачею, був професіоналом своєї справи.
Він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати, вислухати. Мав багато друзів, які згадуватимуть його лише з теплом і вдячністю.
Мав донечку і синочка, яких безмежно любив. Був турботливим батьком, дбав про добробут і здоров’я дітей, організовував для них поїздки до моря на відпочинок та оздоровлення.
Сергій мав щирі стосунки зі своїм братом Олександром. Рано залишившись без батька, брати стали опорою для своєї матусі.
З 2014 року добровільно став на захист Батьківщини від російських агресорів, пройшовши найгарячіші точки бойових зіткнень із ворогом. Виконував обов’язки механіка з ремонту військової техніки.
Повернувшись до цивільного життя, Сергій знову працював на СТО, сумлінно виконуючи свою роботу. Мріяв побудувати власний будинок і створити щасливе життя для своїх дітей.
Та з перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну Сергій Миколайович без вагань став до лав ЗСУ, бо патріотизм і любов до Батьківщини завжди жили в його серці. Він мужньо боронив рідну землю, виявляючи стійкість, відвагу і хоробрість, Серед побратимів і командирів мав глибоку повагу та щиру довіру.
Пройшовши пекло боїв, неодноразово мав контузії, отримав важке поранення.
Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Учасник бойових дій».
Важкі поранення далися взнаки. Сергій Миколайович мужньо боровся за життя.
Та 16 січня 2026 року смерть передчасно вирвала Воїна із лав патріотів України.
За інформацією Житомирської міської ради.