Сайфутдінов Якуб Каніфович (09.10.1968 – 11.07.202 5рр)
Народився у м.Житомирі. Рано залишився сиротою, але попри всі труднощі з юних років виявляв силу духу, доброту і наполегливість. Навчався у ЗОШ №8 (нині — ліцей №8). Займався спортом, здобув другий розряд із самбо. Після строкової служби в армії опанував фах слюсаря-ремонтника в ПТУ №17, а згодом закінчив Житомирський технологічний коледж КНУБА.
Все своє життя Якуб присвятив чесній праці, ніколи не боявся викликів долі. Часто виїжджав за кордон, щоби підтримати родину, але завжди залишався вірним Україні. У нього було велике, чуйне серце — він щиро любив дітей, співчував чужому болю, жив по совісті, був віруючою людиною. Якуб був прикладом вірності, щедрості, справедливості та внутрішньої сили. Його слова мали вагу, а підтримка — силу.
Він мріяв збудувати Церкву та притулок для тварин — і це ще одне свідчення його доброти та духовності.
Вірний син України, люблячий батько, відданий друг - людина з великої літери.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ Якуб добровільно став на захист України. Вірив у Перемогу, вболівав за кожного побратима, завжди залишався непохитним у прийнятті рішень та виконанні поставлених завдань.
За відвагу був нагороджений медаллю «За жертву крові в боях за волю України», медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», численними подяками та грамотами командування.
11.07.2025р. мужній Воїн Сайфутдінов Якуб Каніфович героїчно загинув під час виконання бойового завдання.
У вічній скорботі залишилися дружина, діти, друзі, бойові побратими.
За інформацією Житомирської міської ради.