У Житомирі трапилось загадкове зникнення пекінеса Бакса. Тваринка проживала у приватному будинку, отож інколи прослизала крізь огорожу із двору свого господаря. Після чергової прогулянки господарі не змогли знайти свого Бакса, а через кілька днів побачили допис на сторінці однієї з зоозахисних організацій про пошук родини для собаки.
До редакції Журнал Житомира звернувся господар Бакса, Тарас Гелембйовський. Чоловік підозрює зоозахисників у викраденні тварини, тому написав заяву в поліцію.
«Шукаємо родину. Чудовий, просто неймовірний, розумненький хлопчик. Знає повідочок, гуляє, розуміє з півслова. Не пес, а знахідка!» — йшлося у дописі ГО ЗооДозор Zhytomyr Ukraine, розміщеному орієнтовно 12 вересня.
Фото: скриншот соціальних мереж
«Зазвичай, коли знаходять тварину, перш за все намагаються знайти її власника. Мене здивувало, що тут господаря ніхто не намагався знайти, а одразу стали шукати іншу родину для собаки», — зазначає Тарас.
Тарас стверджує, що під дописом про пошук родини для собаки волонтерка Юлія Закшевська лишила коментар, що собака заброньована.
Чоловік звертався до ЗооДозору, адміністраторів сторінки, писав та телефонував Юлії Закшевській із проханням не віддавати нікому його собаку. Проте, його звернення проігнорували, а пости одразу після цього були видалені.
Фото: скриншот телефона Тараса Гелембйовського
Допис про пошук родини для пекінеса того ж дня виставляла Марина Скобиль, яка також себе позиціонує як зоозахисниця та волонтерка. Тарас впевнений, на фото у її пості Бакс.
«Я ж знаю свого собаку. Більше того, фото із посту Зоодозору та цієї Марини — ті самі», — наголошує Тарас Гелембйовський.
У дописі Марина наголошує, що віддасть песика лише у Київ, адже «він більше в село жити не поїде». За її словами, собаку знайшли в ковтунах, він потребує стрижки та гарного харчування. Також у дописі прикріплювалась «банка» для переказу коштів, ніби, на допомогу іншим тваринам, врятованих Мариною.
Фото: скриншот соціальних мереж
Тарас наголосив, що фото знайденого пса у ковтунах не було, що дивно, адже зазвичай волонтери діляться фото стану тварини, коли вони її знаходять.
Після тривалих намагань звʼязатися та домовитися із людьми, які фігурували у даній справі, Тарас звернувся до поліції.
У поліції він спробував ще раз зателефонувати Юлії Закшевській та поговорити про місцезнаходження та повернення Бакса. За словами Тараса, Юлія сказала, що ніякого пекінеса вона не бачила і не знає, вона до цієї справи не причетна.
«Буквально через хвилин 5 вона передзвонила на мій номер телефону, почала кричати, крити мене матом і погрожувати, щоб я не писав у поліції заяву», — додає Тарас.
Чоловік заявив у поліції на причетних, на його думку, до зникнення собаки осіб. Прийом заяви підтвердили у правоохоронних органах.
«Заява зареєстрована. Наразі на виконанні. Вчора розпочалася перевірка», — сказала 19 вересня в коментарі Журналу Житомира пресофіцерка Національної поліції Житомирської області Вікторія Дубовик.
Що кажуть ЗооДозор та волонтери про зникнення собаки і свої пости
У пості про пошук родини для Бакса на сторінці ЗооДозору автор не лишив жодних контактів для звʼязку. Таким чином для «бронювання» песика потрібно було звертатись безпосередньо до адміністраторів сторінки.
Журналістка ЖЖ звернулась до ЗооДозору із проханням пояснити ситуацію, що склалась.
У відповідь адміністратори сторінки написали, що у них собаки не було, не хотіли казати про пост, який видалили після звернення Тараса, а потім сказали, що пост був створений та виставлений Юлією (Закшевською). Відповідальність за долю тварин, про яких йдеться у постах, оприлюднених від імені ГО, організація не несе, за їх словами.
Фото: скриншот соціальних мереж
Після цього ЖЖ звернулись до самої Юлії Закшевської. Прочитавши повідомлення, Юлія нічого не відповіла.
Через кілька днів на одній зі своїх сторінок у соцмережах Юлія написала допис про те, що знайшла пекінеса у жахливому стані, а на фото — лише результат тижневого перебування пекінеса у клініці із купанням та вичісуванням. Ошийника на собаці не було, за словами Юлії, а допис в ЗооДозорі вона не писала і не просила.
За словами Юлії, господар собаки безвідповідально до неї ставився.
Далі вона навела як приклад свій досвід невдалого повернення до власної родини йоркширського терʼєра, для якого Юлія шукала іншу родину. За її словами, через тиждень після повернення собаки господарю, та лежала покусана на ринку. Тому, на її думку, знайдену на вулиці собаку не варто повертати в його власну родину.
Фото: скриншот соціальних мереж
Звʼязалась журналістка Журналу Житомира і з Мариною Скобиль, яка також активно шукала родину пекінесу.
Вона сказала, що то допис не її авторства, а просто виставлена на прохання якоїсь дівчини інформація. З дівчиною, ніби, контактів Марина не має, а пса вже «пристроїли» за місцем проживання.
На питання про контакти особи, яка знайшла і віддала тварину, Марина записала голосове повідомлення, у якому розповіла, що допис попросила виставити дівчина з Житомира, в якому Марина «ніколи не була». Також дівчина попросила її не турбувати, бо вона займається пошуком родин для собак з Авдіївки.
Незрозумілим є факт про ніби-то жінку з Житомира, яка шукала родину для пекінеса лише в Києві.
Історія Бакса в родині Гелембйовських
Бакс виріс в родині з малесенького цуцика. Його Тарасу подарувала колись теща. Гелембйовські піклувались про тваринку, виховували її та любили.
Фото: Тарас Гелембйовський
«Сусіди знають як я відношусь до собак. Вони можуть підтвердити, що я з тварин не знущаюсь, не бʼю. Також маю двох кішок: одну біля місцевого магазину забрав, іншу — на зупинці з поламаною лапою. Обидві зараз в гарному стані, живуть щасливі в будинку», — наголошує Тарас.
На підтвердження своїх слів Тарас продемонстрував фото однієї з киць, де очевидно, що вона знаходиться в гарному стані.
Бакс регулярно відвідував ветеринара, його обробляли від паразитів та робили щеплення, що, за словами Тараса, можуть підтвердити у Міській ветклініці на Покровській.
Фото: Тарас Гелембйовський
«Якщо є сумніви щодо моєї поведінки — будь ласка, звертайтесь у відповідні органи», — каже Тарас.
Наразі справа залишається дуже загадковою і незрозумілою, виникає безліч питань. Де пес? Чому віддавали лише в Київ? Чому громадська організація не пішла назустріч власнику собаки, а проігнорувала його? Хто є першоджерелом постів про пошук родини для собаки?
Поліція розслідує дану справу і Тарас не збирається віддавати свого Бакса комусь.
«Мені страшно, що одного дня я дізнаюсь, що його просто десь придушили і все», — з розпачем каже власник собаки.