AGROSUS – 4-річний проєкт, який у 2023 році виборов перемогу у конкурсі Horizon Europe. Консорціум проекту AGROSUS складається з 16 партнерів країн ЄС та асоційованих країн (Іспанії, України, Польщі, Португалії, Італії, Туреччини, Естонії, Німеччини, Ісландії, Румунії та ін.) та включає університети, серед яких Поліський національний університет, громадські організації, підприємства, а також організації фермерів і консультантів.
Про це повідомляє керівник проєкту Тетяна Федонюк.
AGROSUS визначить найдоцільніші інструменти та агроекологічні стратегії для запобігання поширенню і боротьби з бур’янами в посівах основних сільськогосподарських культур в умовах традиційного, органічного та змішаного землеробства в усіх 11 біогеографічних регіонах ЄС та асоційованих країн (Альпійський, Анатолійський, Арктичний, Атлантичний, Чорноморський, Бореальний, Континентальний, Мікронезійський, Середземноморський, Паннонський та Степовий) з метою зменшення залежності від синтетичних гербіцидів та зниження негативного впливу на навколишнє середовище (http://agrosus.eu/).
"В рамках проекту AGROSUS побудує 14 регіональних спільнот фермерів та інших зацікавлених сторін у всіх 11 біогеографічних регіонах для спільного створення та апробації найдоцільніших агроекологічних стратегій, дотримуючись багатостороннього підходу та інтегруючи різні точки зору учасників та, зрештою, сприяючи здоровому та стійкому європейському сільському господарству. Стратегія побудови проекту AGROSUS дозволить врахувати інтереси фермерів і включати різні точки зору від зацікавлених сторін до осіб, які приймають рішення, регулюють та адмініструють політику. Загалом, близько 1500 стейкхолдерів (включаючи фермерів, радників, місцевих сільськогосподарських виробників та продавців, політиків) з усієї Європи будуть долучені до опитувань, семінарів, воркшопів та фокус-груп. На території України регіональна спільнота фермерів буде створена на базі Поліського національного університету", - йдеться в повідомленні.
Співпраця під час проекту AGROSUS з кооперативами та асоціаціями фермерів, які беруть участь у відновленні традиційних систем сільського господарства, є ключовою.
"Нагадаємо, що у жовтні 2023 році на базі Дослідного поля Поліського національного університету за спонсорської підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) стартує пілотний проєкт з навчання жінок-фермерів прогресивним практикам ведення рослинництва. Тож проект також сприятиме просуванню та видимості ролі жінок у традиційному сільському господарстві", - каже керівник проєкту.
Усі охочі представники аграрного сектору континентальної і степової частин України можуть поділитися власним досвідом вирощування сільськогосподарських культур та інноваційних агроекологічних практик, а також отримати досвід застосування передових агроекологічних стратегій боротьби з бур’янами від європейських колег шляхом участі у проекті:
- через опитування:
|
для континентальної зони |
для степової зони |
- через безпосередню комунікацію з координаторами проекту https://polissiauniver.edu.ua/%d0%ba%d0%be%d0%be%d1%80%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%be%d1%80-%d1%82%d0%b0-%d0%b2%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%86%d1%96/
- взяти участь у низці заходів від координаторів проекту та європейської спільноти AGROSUS (19 воркшопів, 38 семінарів по усій Європі).
В рамках інших робочих пакетів AGROSUS буде апробовано 68 короткострокових систем землеробства для 30 ключових сільськогосподарських культур в усіх частинах Європи.
В Україні фахівцями Поліського національного університету буде розроблено агроекологічні стратегії боротьби з бур’янами (механічні, організаційні, біотехнологічні тощо) для трьох ключових культур: озима пшениця, соняшник та кукурудза, а також проведено їх трирічну апробацію на дослідному полі університету та на базі фермерських господарств України.
Окремий блок проєкту займатимуть розробки фахівців університету щодо застосування ГІС-технологій та діджиталізації процесів раннього виявлення бур’янів. Цей метод передбачає обробку супутникових знімків для сільськогосподарських угідь Житомирської області, розробку методики з подальшим її тестуванням для трьох біогеографічних регіонів Європи. Нагадаємо, що нещодавно ще один проєкт Поліського національного університету переміг конкурсному відборі наукових, науково-технічних робіт та проектів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, завдяки чому отримано фінансування та вже створено надпотужний програмно-технічний комплекс управління геопросторовими даними.
Запропоновані інструменти та стратегії будуть розроблені спільно у співпраці з зацікавленими сторонами щодо найбільш проблемних бур’янів у різних регіонах і культурах, а також коротко-, середньо- та довгостроковий вплив розроблених агроекологічних стратегій. По завершенню проєкту буде оцінено екотоксикологічний та соціоекономічний ефекти від впровадження агроекологічних стратегій для запобігання та боротьби з бур’янами у традиційному, органічному та змішаному землеробстві в усіх 11 біогеографічних регіонах Європи.
