Про цікаві історичні об'єкти та місцини на берегах Тетерева розповів старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін. Дорожні нотатки засвідчують невелику подорож берегами Тетерева та притоками у південно-східній частині і околицях м. Коростишева.
Про це 9 травня Тарабукін опублікував на своїй сторінці в Facebook.
Джерело із-під каміння або Зрудло
"За 350 – 360 м на південний схід від мосту через р. Тетерів, що на вул. Київській, на південно-західному скелястому схилі правого берега р. Тетерів, розташоване джерело, яке витікає із під каміння. На його місці встановлено довгу металеву трубу, щоб можна було зручніше набирати воду. Хтось його називає Зрудлом, а дехто більш ласкавіше – Зрудлечко. Хоча тутешні мешканці засвідчують, що воно ніколи власної назви немало. Та й усі навколишні джерела мешканці традиційно називають зрудлами (з польської – джерело)", - почиє нотатки Тарабукін.
Дослідник припускає, що певне дається взнаки тривалий час перебування Коростишева у межах Речі Посполитої (XVI – XVIII ст.). У другій половині XVIІ ст. Коростишів був прикордонним містечком між Польщею та територією військово-політичного утворення, відомого за документами як Військо Запорозьке (інакше Гетьманщина).
Хатина лісника
Просуваючись вздовж правого берега річки вглиб лісового масиву, де ще досі можна побачити рештки старого лісу, де-не-де, на схилах Тетерева можна зустрінути сліди перебування людей у різні періоди часу.
"Артефакти засвідчують, що тут поселенці осіли ще за доби кам’яного віку. Жили тут й за епохи бронзи і доби пізнього середньовіччя та нового часу", - йдеться в описі.
На одному із піщаних пагорбів, як говорять старі люди, ще до війни розташовувалася хатина лісника. У липні 1941 р. коли бомбили Київ і Житомир, з гітлерівських літаків було скинуто бомби на м. Коростишів і його околиці. Одна з бомб попала в цю хатину, яку рознесло в друзки, а рештки добив вогонь. Більше на тому місці життя ніколи не відновлювалося. З того часу той пагорб (урочище) тутешні мешканці називали Хатина лісника.
Варламов камінь
"По дорозі до скелі Ядвіга я зустрівся із 75-річним мешканцем Коростишева, який навів чимало цікавих даних. Наприклад, розповів, що його батьки досить давно ходили по цій місцевості та й старі люди скелю, про яку я згадав раніше, називали не Ядвігою, а Марією. Оскільки у мешканців компасу у ті часи ще не було, то тутешні скелі зазвичай використовували як своєрідний орієнтир: “Куди йдеш, на Марію”. Навпроти, на Долині, частина місцевості називалася Салотопка. Називали її так тому, що там було звалище, куди крім побутового та будівельного сміття звозили і спалювали шкіри забитих тварин. Коли їх спалювали усю Долину покривам нестерпний сморід, який дещо нагадував запах, коли витоплювали із сала тваринний жир. Камінь, на якому вирізьблено напис “Варламов” ще при житті зробили друзі і присвятили її мешканцю Коростишева Анатолію Варламову", - зазначає дослідник.
Хоча існують інші версії, щодо походження цього напису. В районі колишнього піонертабору “Сокіл” був старовинний колодязь – дерев’яний зруб, в радянський час його верхню частину розібрали, а поверх старого зрубу поклали бетонні кільця.
Також співрозмовник розповів Тарабукіну про утворений провал з підземним ходом у центральній частині Коростишева, цілющі джерела, сучасні свердловини, старі каменоломні, про коростишівських старожилів, які володіють надзвичайно цікавою інформацією про тутешні старожитності і багато іншого.
Каменоловня на Кривулі
"Після тривалої, але дуже змістовної розмови, я повернувся до мосту, перейшов на лівий берег і пройшовся до каменоломні на Кривулі, де як мені повідомив Е.В. Дубівка збереглася кам’яна брила, яка мене обов’язково зацікавить. І справді, приблизно за 565 – 600 м на південний схід від мосту через р. Тетерів та за 70 – 80 м на схід від східного краю вул. Льва Толстого, на схилі лівого берега р. Тетерів збереглися рештки старої каменоломні", - зазначає дослідник.
Каменоломня має в плані витягнуту овальну форму з нерівними ламаними краями і займає простір завдовжки 55 – 62 м, завширшки 15 – 28 м (близько 0,17 га). У північно-східній частині каменоломні є брила темно-сірого граніту із жовтуватим відтінком, що виступає від краю стінки колишнього кар’єру на довжину понад 3 м. Брила ззовні підпрямокутної форми заввишки 1,38 – 1,54 м, завширшки 1,72 – 2,48 м. На лицевій південній стороні, у верхній частині, вирізьблений картуш прямокутної форми завдовжки 1,06 м, завширшки 0,21 – 0,28 м. У середині вирізьблений напис в один рядок: “БИРЖА ТРУДА”.
Що цікаво, він тотожний такому ж напису на кам’яні брилі, розташовану на правобережній частині Коростишева, на північно-східному схилі скелястого пагорбоподібного підвищення біля ресторану “Граніт”, що південніше вул. Київської та за 620 – 630 м на північний схід від оглянутого каменю на Кривулі.
