18 листопада, 2024
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Суспільство
  • «Пів життя я займаюсь спортом і це підготувало мене до служби в ДСНС», — житомирська рятувальниця Ірина Миронюк

«Пів життя я займаюсь спортом і це підготувало мене до служби в ДСНС», — житомирська рятувальниця Ірина Миронюк

  • Фото: ДСНС
  • 18 листопада, 2024 9:57

У Службу порятунку 26-річна Ірина прийшла перед самим повномасштабним вторгненням. За освітою вона вчителька фізичної культури. Ще з 12 років почала займатись легкою атлетикою, а у 15 вже стала кандидатом спорту зі стрибків у висоту. Вона входила до складу команди з пожежно-прикладного спорту Житомирської області. У її складі брала участь у Всеукраїнських змаганнях з пожежно-прикладного спорту у Вінниці у 2022 році, де посіла перше місце у підійманні штурмової драбини. Надалі неодноразово брала участь у змаганнях з пожежно-прикладного спорту та легкої атлетики.

Історію Ірини розповіли в пресслужбі ДСНС в Житомирській області. 

«У спорті я завжди борюсь з собою, своїми страхами та переживаннями, а також ставлю ціль покращити свій результат», — розповідає спортсменка.

«Заняття спортом прирівнюється до стресових ситуацій, — вважає Ірина, — коли стоїш на біговій доріжці та чекаєш вистрілу, адреналін б'є і ти вчишся справлятись. Можеш раніше стартувати і через фальстарт тебе виключать зі змагань. Або від страху можеш впасти чи зачепитись за щось. Я морально підготувалась до стресових ситуацій у службі».

На службі спочатку вона виконувала обов'язки підмінного радіотелефоніста, а потім пройшла первинну підготовку і вже виїжджає на пожежі. Одна з них, сталась нещодавно у житловому будинку на 6 господарів у Житомирі. Там загорівся електричний камін. На момент прибуття бійців ДСНС було сильне задимлення у кімнаті. Хлопці подали воду, але дим не зникав, тоді розібрали стіну і виявили полум'я, яке вони швидко приборкали.

Ірина дуже боїться висоти, але під час проходження службової підготовки впоралась зі своїм страхом. Батьки рятувальниці проживають за кордоном і намагались вмовити її залишити країну коли почалась війна. Але Ірина впевнена, що вона потрібна тут і готова допомагати будь-чим.

У вільний час любить вишивати хрестиком та малювати. Мріє, щоб війна закінчилась і усі хлопці, що нас боронять повернулись додому. Вона дуже хоче, щоб люди стали щасливіші, бо війна відкладається на всіх, і дорослих, і маленьких, і тих хто в службі, і тих хто ні.

Поділитись

Новини по темі: