Через воєнні дії в України на вулицях міст все частіше можна побачити людей з інвалідністю. Щоб ці люди почувались комфортно та вільно у суспільстві, спеціалісти радять не уникати розмов про інвалідність з дітьми.
The Village Україна разом з ініціативою «Доступно.UA» та Наталією Пархитько розповідають, як коректно говорити з дітьми про інвалідність.
Починати варто з себе
«У дитинстві немає стереотипів, а формування світогляду дитини неабияк залежить від толерантності батьків», — зазначає Наталія Пархитько.
Якщо батьки відчувають страх та розгубленість перед людиною з інвалідністю, дитина зчитуватиме ці емоції та відчуватиме те саме.
Гірше може бути засудження чи некоректне обговорення людей, які мають певні порушення здоровʼя. Очевидно, що дитина сприйматиме це за норму та повторюватиме.
Дізнатися більше про людей з інвалідністю
Слід у форматі гри пояснити дитині що таке інвалідність та які особливості життя із нею.
«Сьогодні є безліч мультфільмів і дитячих книжок на тему інвалідності. Обговоріть їх із дитиною після перегляду чи прочитання, відповідайте на запитання, якщо вони з’являться. Також є ляльки Барбі з протезом, конструктори Lego з пандусом і кріслом колісним», — розказують у «Доступно.UA».
Не заважати дружбі із дитиною з інвалідністю
Слід пояснити, що діти з порушеннями здоровʼя справді поводять себе трішки інакше за інших, проте вони так само хочуть та вміють дружити, розважатись, сміятись. Тому з ними варто дружити.
Відверті розмови без провокацій на співчуття
Останнє, що хочуть відчувати люди з інвалідністю, це жалість. Вони прагнуть нормального сприйняття суспільством та доступності активного життя. Саме тому варто виховувати у дитини повагу до таких людей.
«Не варто використовувати слова «страждає», «хворіє», «жертва», коли ви розповідаєте про порушення здоров’я в людей. Говоріть про позитив, розкажіть дитині про те, що протези, крісло колісне, милиці допомагають людям пересуватись і жити активно», — наголошує Наталія Пархитько.
Діти з певними порушеннями також мають захоплення, хобі, улюблені іграшки.
Не слід соромитись запитань
Якщо дитина бачить протез та питає що це, не варто закривати їй рота присоромлюючи. Навпаки, потрібно пояснити що це, навіщо воно. Зазвичай люди з протезами або люди, які пересуваються на кріслі колісному, відкриті до того, щоб розповісти про себе.
Розібратися з термінологією та навчити дитину
Сучасне суспільство уникає слів «інвалід», «каліка», «даун». Щоб позбутися евфемізмів та навчити дитину коректно говорити слід:
- «Люди дощу» замінити на «люди з розладом аутистичного спектра»;
- «сонячні люди» – на «люди із синдромом Дауна»;
- «метелики» – на «люди з бульозним епідермолізом»;
- «особливі люди» – на «люди з інвалідністю».
«Навчайте дітей бачити спочатку людину, а вже потім її травму чи порушення здоров’я», — наголошують у «Доступно.UA».