Письменник з Житомирщини, лауреат Шевченківської премії Євген Пашковський має важку хворобу та потребує невідкладної допомоги.
Про це в Facebook написав Володимир Гронський, український композитор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
За його словами, Євген Пашковський не мав засобів до існування у Києві, оскільки майже всі його романи друкувалися лише у часописах. Тому письменник усамітнився в старій батьківській хаті на Житомирщині та продовжив щодня писати.
«Потребує невідкладної допомоги важко хворий Євген Пашковський – усіма забутий геніальний український письменник... За 15 років виснажливої праці – десятки томів у рукописах! Єдине джерело доходів – мед з власної пасіки, який в умовах війни ніхто не купує. Як наслідок – важка анемія "з якою не живуть" та часткова відмова життєво важливих органів», – повідомив Володимир Гронський.
Гронський звернувся до Спілки письменників, Шевченківського комітету, Українського ПЕН посприяти в отриманні Пашковському державної стипендії для видатних діячів літератури і мистецтв.
Видавців та меценатів він просить підтримати видання творів письменника в Україні та за кордоном.
А друзів, колег Євгена, небайдужих українців – підтримати добрим словом та надати посильну допомогу на лікування.
«Усі ваші відгуки та побажання надішлю на ел. пошту Євгена. Картка ПриватБанку: 5168 7422 3791 6550 Пашковський Євген Володимирович», – додав Володимир Гронський.
Євген Пашковський. Що про нього відомо
Народився 19 листопада 1962 року в селі Разіне Романівського району.
Лауреат Шевченківської премії (2001), літературних премій Фундації доктора Михайла Дем’яніва (1993) та імені Є. Бачинського, який стояв у витоків української незалежності (в національно-патріотичному русі з 1982, автор ідеї люстрації (1991), засновник Асоціації «Нова література», член Українського ПЕН-клубу з 1993 р.).
Автор книг прози: роману в новелах «Вовча зоря» (1991), роману-есею «Щоденний жезл» (1999), романів «Свято» (1989), «Осінь для ангела» (1993) «Безодня» (2005), есеї: «Слово й самотність» (2001), «Служіння любові» (2005), «Одвічна Дорога» (2006), «Крижана правда» (2007), «Душа меча» (2008), «Пір'яні леви» (2009), «Готуватися до безсмертя» (2009), «Примирення з майбутнім» (2010), «Дамоклова земля» (2011).
Український письменник, сценарист, Герой України Павло Загребельний про його роман-есей «Щоденний жезл» писав: «Пашковський з мовою робить таке, що не снилося жодному письменникові. Подібного твору, з таким неспокоєм, не було в українській літературі за всі століття історії України. Так, як пише Пашковський, ніхто ніколи не писав і не писатиме в найближчих сто років. Це неможливо».