Щодня ми продукуємо та викидаємо штучне сміття. Пластикові кришечки, бляшанки з консервів та корму для тварин, використані одноразові цигарки навіть одяг, що вийшов з моди. Усім цим речам можна не лише дати шанс на повторне використання, але і допомогти нашим захисникам зігрітися, замаскуватися та боротися. Як дати "друге життя" використаним речам та допомогти військовим розповіли волонтери з Житомирської області, передає Суспільне.
Кришечки = турнікети
Для чого збирають кришечки?
Збір кришечок від пластикових пляшок — це всесвітньо поширений вид благодійного збору, коли пластик здається за гроші, а отримані кошти спрямовуються на благодійність.
Фото: ілюстративне
В Україні з 2017 року збором кришечок займається БФ "Лелекера" за допомогою волонтерів та небайдужих українців. Згідно з інформацією, поданою на сторінці фонду у Facebook, до 24.02.2022 спрямовувались на оплату медикаментів або лікування для учасників бойових дій та членів їхніх родин. З 2017 до 2022 року вони зібрали близько 45 тон пластикових кришечок, що дало змогу допомогти 40 потребуючим на суми від 1500 гривень до 17 тисяч гривень.
Після початку повномасштабного вторгнення збір кришечок не проводили і відновили його з 01.09.2023 року на прохання людей, які хотіли здати пластик. Мета збору пластикових кришечок — закупка якісних турнікетів для підрозділів Сил Оборони, що перебувають безпосередньо на передовій або висуваються на фронт.
Як це працює?
Зібравши 50 тон пластикових кришечок, благодійний фонд зможе здати їх на переробку та за виручені кошти придбати тисячу якісних турнікетів. Завдяки переробнику кришечки з пластику HDPE 2 фонд має змогу продати за ціною 10 гривень за кілограм. Вартість одного турнікета українського виробництва SICH або Dnipro 2 дорівнює 50 кілограмам кришечок.
Як долучитися?
Житомирська волонтерка Тамара Черняхович збирає кришечки вже близько 4 років. До повномасштабного вторгнення вона збирала кришечки у своєму мікрорайоні, облаштувавши імпровізовані точки збору. Зараз, за браком часу, пластикові кришечки вона збирає лише вдома та на роботі. Волонтерка зазначає, що кожен може організувати міні збір. Але потрібно пам'ятати прості правила:
“Раніше потрібно було зібрати велику партію та централізовано відправляти. Зараз це може робити кожен самостійно: потрібно зібрати від 10 кілограм пластикових кришечок від пляшок з водою чи напоями, помити та висушити, запакувати у будівельний мішок чи картонну коробку та відправити Новою Поштою у Київ на вантажне відділення №141, повідомивши оператора, що відправляєте благодійний вантаж — кришечки для отримувача Тарасова Наталія Олексіївна. Якщо ви сумніваєтеся, чи підходять ваші кришечки – не відправляйте навмання, краще загугліть, які саме кришечки приймають на вторинну переробку“, — розповіла житомирянка.
Ілюстративне фото. Фото: Facebook сторінка Ніни Шепетухи
Електронні цигарки = портативні джерела живлення
Для чого збирають використані одноразові електронні цигарки?
Використані одноразові електронні цигарки волонтери по всій Україні збирають, щоб потім передавати у професійні майстерні. У майстернях з них вилучають акумулятори, перевіряють на справність та ресурсомісткість. Непридатні акумулятори належним чином утилізують. Ті ж акумулятори, які мають хороший ресурс, використовують для створення різноманітних портативних джерел живлення та систем самоскидування з дронів, щоб допомогти військовим креативно нищити ворога.
Як це працює?
Одноразову електронну сигарету використовують кілька днів, за цей час ресурс її акумулятора не вичерпується. Майстри можуть розібрати такий гаджет, вилучити акумулятор та перевіривши його, створити з кількох таких акумуляторів повербанк, деталь для дрону чи портативне джерело живлення.
Як долучитися?
Житомирська волонтерка Ніна Шепетуха збирає використані одноразові електронні цигарки з серпня 2022 року. Вона домовилася з десятком бізнесів щоб встановити у них пункти збору. Раз на кілька тижнів вона об’їжджає усі пункти і зібравши посилку вагою у 20 кілограм відправляє у майстерні.
"До збору можуть долучитися містяни, які використовують одноразові електронні цигарки. Після використання не викидати їх на смітник, а принести у один з пунктів збору у місті. Також до цієї ініціативи може долучитися бізнес, який працює з людьми: ви можете зв’язатися зі мною, я додам вас у перелік адрес і розповім, як встановити пункт збору", — розповіла волонтерка та надала перелік діючих у Житомирі точок збору:
- Лампочка , вул. В.Бердичівська, 8;
- Нона Інжиніринг , вул. Домбровського, 38 (будинок побуту на Сінному ринку, вхід зліва);
- Сімейний ресторан «Полісянка» , провулок 1-й Сінний, 4 (р-н Сінного ринку);
- Хлібний кіоск на автостанції на Житньому ринку (навпроти платформ);
- Косметичний салон "Time of beauty", вул. В. Бердичівська, 58 (р-н Довженка);
- Артур Туристичні Подорожі , вул.Князів Острозьких 75;
- Кав'ярня #1 Special coffe-bar вул. Вокзальна 6-а, (ТЦ "Привокзальний");
- #Брусилівські_ковбаси , всі магазини мережі у #Житомир та #Коростишів;
- Більярдний клуб Атмосфера , вул. Грушевського, 5 (другий поверх).
Фото: Анжеліка Нестерчук
Тканина = маскувальні сітки
Для чого і яку тканину збирають?
Щоб допомогти військовослужбовцям маскувати техніку та позиції від ворога, українці з перших днів повномасштабного вторгнення плетуть маскувальні сітки. Щоб допомогти в маскуванні самих військових волонтери плетуть для них спеціальні “кікімори”.
Для виготовлення надійних та ефективних засобів маскування підходить вживана тканина білого, світлого або природних кольорів. Для сіток краще підходить цупка синтетична або натуральна тканина, що не розтягується. Для кікімор можна використовувати тканину, що тягнеться і скручується.
Як це працює?
Волонтери сортують вживану тканину, за потреби фарбують її, нарізають на смужки необхідної довжини та плетуть маскувальні вироби.
Як долучитися?
Житомирянка Анастасія Нестерова плете сітки з 2014 року. З цього часу вона зібрала навколо себе цілу команду волонтерів і волонтерок. Допомогти може кожен:
"У багатьох вдома є вживана постільна білизна, якою вже не користуються, цупкі сорочки, скатертини з бавовни або з цупкої синтетики без домішок стрейчу. Такі матеріали чудово підійдуть для сіток. Їх необхідно випрати і чистими принести нам на Скорульського, 5 у 205 кабінет. Для кікімор можна приносити мішковину, але також виключно випрану, а також трикотажні тканини. Яскраві кольори для маскувальних виробів не підходять, але є легкий спосіб визначити, чи підійде ваша тканина за кольором — просто подивіться у вікно. Ті кольори, які ви бачите у природі, підійдуть для виробів", — розповіла волонтерка.
Також Анастасія зазначила, що окрім тканини будуть раді і робочим рукам - можуть як дати роботу на місці, так і з собою.
Фото: Марія Кравчук
Бляшанки = окопні свічки
Для чого збирають консервні бляшанки?
Використані жерстяні бляшанки з-під консервів для людей та тварин збирають волонтери з усієї України, щоб виготовляти так звані "окопні свічки" — саморобні пристрої для обігріву, сушіння одягу та приготування їжі в польових умовах.
Як це працює?
Волонтери з жерстяних бляшанок, картону та парафіну виготовляють свічки, які відправляють військовослужбовцям на фронт. Військові, в умовах відсутності можливості запустити генератор, можуть навіть в окопі запалити таку свічку, щоб підігріти їжу, зігрітися, просушити шкарпетки тощо. Свічки можуть горіти від 1,5 до 4 -х годин, вони не займають багато місця і їх можна затушити у будь-який момент та продовжити використання пізніше.
Як долучитися?
Житомирянка Вікторія Боровська разом з іншими волонтерами міста виготовляє окопні свічки з серпня 2022 року. За минулі два тижні передали більше тисячі свічок для військових та продовжують їх виготовляти.
"Для свічок підходять бляшанки за розмірами не більші, ніж з-під кукурудзи та горошка. Більші за розміром ми не використовуємо. оптимальні бляшанки: кукурудза-горошок, від консервів по типу сардин та від паштетів для котів. Бляшанки обов’язково мають бути гарно вимиті та акуратно обрізані зверху. Ми збираємо бляшанки у магазині сантехніки на Домбровського, 38. Ще знаю, що збирають у Прозорому офісі", — розповіла волонтерка.
Фото: Марія Кравчук
Дойпаки = грілки
Для чого збирають використані дойпаки?
Волонтери з різних областей україни збирають використані дойпаки (паучі) з-під дитячого пюре, щоб робити для військових на передовій багаторазові грілки за допомогою води та спеціальної солі.
Як це працює?
Дойпаки з-під дитячих пюре миють і просушують. Ацетатну сіль прогрівають з водою до розчинення, наливають близько половини пакету і закручують кришкою. Для активації хімічної реакції пакет потрібно розім'яти. Після початку хімічної реакції така грілка може тримати тепло до кількох годин, в залежності від температури навколишнього середовища.
Волонтери з досвідом зазначають, що не кожен використаний дойпак добре витримує температури — пакети з-під кетчупу чи майонезу частіше лопають від великої температури, ніж пакети з дитячого пюре.
Як долучитися?
Миропільчанка Олена Березенська другий рік поспіль збирає по селищу упаковки з-під дитячого харчування. Вона миє їх вдома і відправляє волонтерам у Київську область.
"Для нас — це сміття, але люди з "золотими" руками з нього роблять грілки для військових в окопах. Все літо моя родина збирала тару, також я дала “клич” у себе в селищі і люди долучилися: ми поставили бокси у магазинах, кав'ярнях. Я забираю зібране, мию засобом для миття посуду і тоненькою щіточкою для дитячих баночок. Чисту і суху тару відправляю волонтерам, які роблять грілки. Так може робити кожен — відповідально сортувати своє сміття, мити і давати можливість йому “прожити друге життя”. Нехай зібрати та помити у вас займе годину часу, але завдяки цьому там хлопцям хоч на годину стане тепліше", — розповіла Олена.
Виготовляють грілки і у Житомирській області — родина бердичівлян Анна та Олександр Порубльови. За місяць вони відправили на “нуль” партію з 45 грілок і зараз працюють над наступною, тож оголосили збір пакетів з-під пюре у Бердичеві.