.jpg)
В Україні сьогодні відзначають День Соборності.
Журнал Житомира розповість про те як створювалось історичне об'єднання українських земель, хронологію подій, факти, визначні персоналії. Покажемо унікальні кадри “Живого ланцюга”, спогади житомирян та як в умовах війни відзначаємо цей день сьогодні.
Вирішальний день 1919 року
Цьому історичному моменту віщувало все: геополітична ситуація в світі після наслідків Першої світової війни, революція більшовиків та розгортання потужного українського національно-визвольного руху.
У Києві створюють Центральну раду, а 22 січня 1918 року IV Універсалом проголошується незалежність Української Народної Республіки. У Львові проголошується Західноукраїнська Народна Республіка. Обидві українські держави розпочинають переговори про об’єднання.
Рівно через рік, 22 січня 1919 року, на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання УНР і ЗУНР. Так вперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.
Це явно не входили в плани більшовицького загарбництва України. Тому попередній договір про злуку підписувався лідерами у Фастові, містечку за 75 кілометрів від Києва просто в одному з вагонів поїзда.
“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.
На урочисте проголошення акту збирали і делегатів із Житомира. У Житомирі про подію оголосили в лютому. Кінохронік, на жаль, не вдалося віднайти.
«На вічні часи»
Величезний вклад в об’єднання та проголошення Соборності належить саме нашому земляку з Житомирщини Івану Огієнку.
Дослідник і популяризатор спадщини видатного діяча, доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик доводить, що саме Огієнко вніс подання на затвердження Радою міністрів УНР та Директорією УНР закону про запровадження 22 січня державного свята в Україні «на вічні часи».
Ось, що згадував сам Огієнко про перший День Соборності у Києві:
«Отож, Софійський майдан 22 січня 1919 року, середа. О 12-й годині все почнеться. Вся Софійська площа усипана людьми, війська – без кінця. Кожна церква йде процесією на площу… Усе йде. Увесь Київ тоне у дзвонах. А день такий сонячний, а трошки сніжок випав, все блищить, все таке гарне… До комісії, яка мала прикрашати площу, я призначив артиста Миколу Садовського. Хто проїде на баскому коні? Садовський убрався в одежу гетьмана і їде на історичне свято. Молебень на площі – шість єпископів на чолі з архієпископом. Урочиста служба. Безконечні хори співають. Директорія спереду. Ось – читання Універсалу. Читає Федір Швець. Перечитали і постанову Галицької Національної Ради, що вона поєднується з Українською Народною Республікою. А дзвони дзвонять, а духовенство співає, а війська – куди око тільки бачить. Учнів – безконечне число. Цей день оголосив я вільним від занять. Три дні дзвонила вся Україна…».
“Контрреволюційне свято”
Більшовики тішились, що возз'єднання українських земель було недовгим та опинилось під їхнім чоботом. Проте вони не усвідомлювали, що цей історичний момент на десятиліття виношував право незалежності та самобутності, яке вибуховою хвилею вирвалось у 1990 році.
За часів радянського режиму День Соборності не відзначався, більше того - будь-яка згадка про нього знищувалася, цей день вважали "контрреволюційним святом".
Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців - так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років.
На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми. Однак в 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений.
Живий ланцюг
Заповнення 700 кілометрової траси від Івано-Франківська через Львів, до Тернополя, до Рівного, до Житомира, Києва, за мінімальним оцінками залучено понад 3 мільйона людей. “Живий ланцюг” 1990 року - не просто акція єднання, це був крок до створення незалежної держави та розпаду СРСР.
Відео: Олександр Богдан
Підготовка почалася ще у 89-му. За неофіційними даними від 1 до 5 мільйонів людей у переддень річниці Акту Злуки об’єдналися від Івано – Франківська до Києва. Ініціатором став Народний Рух України. Шлях проходив і через Житомир.
Організатори згадують – вирішили стояти із синьо-жовтими стягами. Такі прапори були в дефіциті, ніде не продавались. Тоді учасники вирішили самостійно пошити. Однак, зіткнулися із проблемою – у Житомирі тканини такого кольору не знайшли. Кажуть, її спеціально заховали.
Діставали схожі тканини кравчині, а також робили прапорці з цупкого паперу і фарбували у синьо-жовтий.
Сам ланцюг тягнувся із початку Богунії до виїзду із Житомира в напрямку Києва. На підтримку приїхали і колеги з Івано-Франківська. Кажуть, було хвилювання й напруження, однак позитивні емоції все ж таки переповнювали.
У натовпі знайшлися й невдоволені, проте охочих підтримати «українську хвилю» все ж таки було в рази більше.
Організатор «Живого ланцюгу» у Житомирі Святослав Васильчук у спогадах казав:
«Майво цих прапорів люд сприймав прекрасно. Ви знаєте, таке піднесення було, що от починається буквально відлік нової епохи. Знову жовтогаряче сонце свободи сходить на блакитному українському небосхилі».
Так вперше тоді ще радянська Україна відзначила справжній День Соборності.
Фото: архів
Сьогодні ідея об’єднання України як ніколи жива
Живий ланцюг став доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. В Житомирі відзначення Дня Соборності масово активувалося з 2014 року. Відтоді традиційно Ланцюг єднання поєднував найбільшу пішохідну вулицю Михайлівську з майданом ім. С. П. Корольова.
Живий ланцюг стояв по обидві сторони вулиці з символікою в руках, а курсанти Житомирського військового інституту проносили велишезний Державний прапор.
Фото: ЖМР 2020 рік
Відтоді, з кожним роком, дедалі більше городян виходить на площу, долучаючись до заходів цього дня.
Цьогоріч, в умовах воєнного часу, проведення масових заходів не проводилось. Але цьогоріч ініційовано було флешмоб “Нитка Єдності”. Так напередодні, 20 січня, усі охочі житомиряни та гості міста могли долучитися до прядіння «нитки єдності» за технологією стародавнього українського прядіння.
Відео: Житомирська ОВА