Після підриву Каховської ГЕС через падіння рівня води у водосховищі, місто Нікополь лишилось без води. Влада міста звернулася за допомогою до всіх небайдужих. Звісно, Житомир не міг стояти осторонь людської біди.
Двоє водіїв КП «Житомирводоканал» відправились на Дніпропетровщину, де протягом двох тижнів допомагали Нікополю забезпечити містян водою.
Анатолій Голомах та Сергій Железняков розповіли про побачене і пережите.
«Ми приїхали в Нікополь, коли містяни вже тиждень не мали вдома води. Зійшла вода з Каховського водосховища – і в кранах вона закінчилася. Певний час для забезпечення потреб міста водії автоцистерн брали воду безпосередньо із водозабору. Але рух поблизу водойм зумовлював прильоти. У Нікополі сигнал тривоги не встигає спрацьовувати: спочатку б’є – потім спрацьовує сирена. Ми теж потрапили у небезпечну ситуацію, коли осколки прилетіли недалеко від місця, де ми роздавали людям воду. Бог милував, що ми врятувалися. Воду для розвозу набирали також із резервуарів третього підйому, але її рівень і там досягнув критичної позначки. Вона була страшенно замуленою. Роздавалася людям і вода, набрана безпосередньо з річки, зелена, мутна. Для технічних потреб. Це жахлива картина. Без води – страшно. Люди тягли воду кравчучками, велосипедами, бабулі у руках тягнули бутлі», – розповідає водій Анатолій Голомах.
Чоловіки розповідають, що за водою довжелезні черги. Коли в Житомирі немає води, то машину води і за цілий день можуть не розібрати. А в Нікополі за 4-5 годин розбирали усю автоцистерну. Рекорд – спустошення цистерни за 2,5 години.
«Допомагати приїхали люди з усіх куточків України: Тернополя, Черкас, Одеси, Вінниччини, Кропивницького», – зауважив Сергій Железняков.
