У Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, куди вносяться за заявками родичів як цивільні, так і військові, наразі нараховується близько 38 тисяч українців.
Про це повідомила координаторка Груп родин військовополонених громадської організації "Медійна ініціатива за права людини" (МІПЛ) Олена Белячкова під час пресконференції в українській місії при ОБСЄ у Відні, передає Укрінформ.
"На сьогодні кількість зниклих безвісти становить офіційно майже 38 тисяч осіб – це та цифра, яка внесене до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, згідно із заявами, які подали рідні зниклих безвісти", - зазначила вона.
При цьому, зауважила Белячкова, насправді ця цифра може бути більшою, адже вона не враховує тих людей, про зникнення яких ніхто не подавав інформацію – наприклад, у разі відсутності родичів чи їх проживання на тимчасово окупованих територіях, де немає доступу до українських державних реєстрів.
Представниця МІПЛ уточнила, що у Єдиному реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, є не лише зниклі військовослужбовці, а й цивільні - як дорослі, так і діти. Крім того, у ньому міститься інформація про ще неідентифіковані тіла, щодо яких проводиться дослідження на ДНК-збіг.
Белячкова вказала, що така велика кількість зниклих безвісти осіб пов’язана, зокрема, з тим, що росія не надає жодної інформації про захоплених нею як військовополонених, так і безпідставно утримуваних цивільних заручників. "У разі надання такої інформації - реальної і повної - кількість зниклих безвісти суттєво б зменшилась", - переконана вона.
Крім того, відсутність інформації про те, що людина в полоні, "дозволяє росії протизаконно катувати військовополонених, а також цивільних, не надавати медичну допомогу та неналежно їх утримувати".
На цьому тлі, за словами Белячкової, Міжнародний комітет Червоного Хреста не виконує свою функцію стосовно доступу і перевірки умов утримання військовополонених, а також цивільних осіб.
"Червоний Хрест отримує інформацію про військовополонених саме від Міністерства оборони рф через їхнє Національне інформаційне бюро, тобто без відвідання місць утримання", - заявила вона.
Велика кількість зниклих безвісти також пов'язана з проблематикою ДНК-експертиз, пояснила представниця МІПЛ:
"Зрозуміло, що Україна тут потребує міжнародної допомоги, як у навчанні наших спеціалістів, так і в обміні досвідом, технічній допомозі, що дало б можливість ідентифікувати тіла та, відповідно, зменшити кількість зниклих безвісти. І в цій ситуації нам дуже допомагає наразі Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка підтримує Україну і діє згідно з укладеними меморандумами".
Проблема в пошуку зниклих безвісти також полягає в тому, що росія не гарантує безпечних умов для роботи пошукових груп - як на деокупованих територіях, так і в "сірих зонах", - тримаючи їх постійно під небезпекою обстрілів.
Участь у пресконференції у Відні також узяли родичі зниклих безвісти українських воїнів. Зокрема, Олеся Ауліна розповіла історію свого чоловіка, командира катера “Слов’янськ” Дамира Ауліна. Після влучання російської ракети у катер 3 березня 2022 року він вважається зниклим безвісти. Жінка зазначила, що, після затоплення іншого катера біля острова Зміїний наразі зниклими безвісти, безпосередньо у морі вважаються 16 українських моряків. Встановлення їхньої долі ускладнюється тим, що росія ігнорує усі запити з української сторони, а самі катери залишаються під водою і доступ до них для проведення повного огляду неможливий.
Своєю чергою Міла Яремчук, чий брат-військовослужбовець Олександр зник безвісти під час бойових дій на Донеччині ще у 2014 році, зауважила що не треба забувати і про тих бійців, звісток про яких не має вже багато років. Вона також наголосила, що міжнародна спільнота "має змусити росію повернути усіх безвісти зниклих – як тих, хто є у списках, так і тих, кого там немає".
У середу представники МІПЛ та родичі зниклих безвісти українців порушать цю тему під час зустрічі з делегаціями країн ОБСЄ.
Як повідомлялося, станом на січень 2024 року в Україні неідентифікованими залишалися понад 2100 тіл.