Ірина Смірнова та Юрій Баришев пройшлись частиною безбар’єрного маршруту в Житомирі, що реалізується в межах флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій України “Рух без бар’єрів”. Оцінили стан тротуарів, пішохідних переходів, порівняли зручність низькопідлогового та звичайного тролейбусів, а також доступність зупинок громадського транспорту на вулиці Київській, де зараз проходять ремонтні роботи.
Про це повідомляє пресслужба Житомирської міськради.
Завдяки такому інспектуванню вдається краще зрозуміти запит цільової авдиторії і відповідно реагувати на нього, покращуючи та адаптуючи громадський простір під потреби маломобільних груп населення.
«На зупинці, яку вже відремонтували, з’явилось асфальтове покриття. Тут раніше я ніяк не міг пройти на кріслі колісному. Зараз для мене це не складає труднощів. Я їхав сьогодні громадським транспортом — водій тролейбуса під’їхав максимально близько до бордюру, відкрив пандус, і я без проблем виїхав. Це зручно. Особливо зручно, що на зупинці тепер є тактильна плитка. Водії вже навчені, з ними провели інструктажі. Вони знають, як правильно контактувати з людьми на кріслах колісних», — розповів пан Юрій, який понад 30 років.пересувається на кріслі-колісному.
Він також нагадав про застосунок Dozor City, який працює в Житомирі: «Усі комунальні транспортні засоби позначені GPS-трекерами, в додатку можна побачити доступні тролейбуси, а спеціальна кнопка в салоні дозволяє пасажиру на кріслі колісному попередити водія, що потрібно зупинитися ближче до бордюру й підготувати пандус. На зупинці водій виходить, відчиняє двері, спускає пандус і допомагає, якщо потрібно».
На всіх ділянках «Безбар'єрного маршруту» встановлять пристрої звукового супроводу для людей з порушенням зору.
«Звукові сигнали на пішохідних переходах критично важливі для людей з порушенням зору, — наголошує Ірина Смірнова, що має першу групу інвалідності по зору. — Часто неможливо зорієнтуватися, який саме сигнал горить, коли немає озвучення. Для людей з порушенням зору надважливо, щоб і зупинки в громадському транспорті оголошувались. Інакше орієнтуватись у маршруті складно».
Амбасадори наголошують на важливості просвітницької роботи.
«Треба вчити людей правильній комунікації, терпимості, емпатії. Не всі, хто має інвалідність, виглядають інакше. Чимало ветеранів, які повернулись з фронту з протезами, ховають їх під одягом. І коли така людина йде повільніше, її можуть осудити, зробити зауваження. Перш ніж коментувати чи критикувати варто замислитись… Можливо, перед вами ветеран після поранення. Можливо, це людина, яка щойно перенесла операцію. І таких людей у місті стає дедалі більше. Тому розуміння, повага і людяність — це теж частина безбар’єрності», — Юрій Баришев.
У Житомирській громаді майже 28 тисяч осіб з інвалідністю. Серед них — 600 людей на кріслах колісних, 515 — із порушенням зору. Кількість зростає через війну. І це — далеко не всі маломобільні групи.
Нагадаємо, що Ремонт тротуарів та безбар'єрних маршрутів у Житомирі потрібно контролювати: цим займеться депутатська група.
Раніше писали «Поставте самокат вбік»: у Житомирі просять не створювати загрозу для незрячих пішоходів.