Війна спонукала українців переосмислити багато речей. Свята не є виключенням. Отож, результати голосування з приводу скасування чи залишення вихідного на 8 березня в Дії оприлюднили. Та чи справді його учасники до кінця розуміють значення та цінності цього свята?
Журнал Житомира вирішив розповісти про засади та стереотипи повʼязані із Міжнародним жіночим днем.
ВР України запропонувала кілька варіантів «долі» 8 березня. Наразі розглядається перейменування свята на Міжнародний день захисту прав жінок, який відзначатиметься за європейськими традиціями. Іншою пропозицією є відзначення 8 березня Дня весни. Міністерство культури та інформаційної політики взагалі пропонує перейменувати це свято на День матері та жінки, проте в календарі свят вже є День матері і відзначається він 14 травня.
Втрата головної ідеї 8 березня та комуністична пропаганда
Перш ніж перейти до вирішення того як назвати та відзначати свято, варто згадати історію його появи та головну ідею. Загалом, 8 березня розкололось на три різні свята:
1. Боротьба з нерівністю. У Західній Європі 8 березня вважається Міжнародним жіночим днем боротьби, яке безпосередньо повʼязане з протестами та маніфестами текстильниць 1911 року, що вимагали рівних прав. Згодом до них приєднались жінки з Австрії, Німеччини та Швейцарії, число протестувальниць складало більше мільйона.
Фото: acc.cv.ukraine
Фото: Інформатор Нікополь
Проте, тоді 8 березня ще не набуло такого розголосу та розповсюдження. Лише згодом, у 60-70-ті роки, популяризували його представниці феміністичного руху. Як результат, у 1977 році ООН оголосила відповідну дату Днем боротьби за права жінок і міжнародний мир. Щороку цей день присвячений певній темі — нерівним заробітним платам, боротьбі з насильством стосовно жінок тощо. У 2023 вирішили підняти тему нерівного доступу до інтернету та цифрових технологій.
Фото: Вікіпедія
На Міжнародний жіночий день боротьби оприлюднюють гендерні дослідження (скажімо, зі звіту Всесвітнього економічного форуму: для усунення глобального гендерного розриву знадобиться 132 роки). Збирають кошти на знищення нерівності та боротьбу з насильством та одягають фіолетові стрічки— колір, який традиційно у Британії позначав справедливість.
2. Комуністична мітологія. Радянський союз як завжди мав свої погляди на всі події та перекручував факти на свій рахунок. Головною ідеєю свята став рух Клари Цеткін, тому що 8 березня у 1917 році робітниці влаштували страйк. Свято відзначати почали вже з 1921 року та називався він Міжнародним днем робітниць. Все більше жінок влаштовувалось на роботу, ставали стахановками, йшли до армії. Мам на це свято не згадували. Лише в тому сенсі, що їм слід віддати дітей до садочку та ставати до праці.
Фото: Obozrevatel
3. Повернення до стереотипів, із якими боролись. У 1965 році у радянському союзі було вирішено зробити 8 березня вихідним днем. Заклики жінок до боротьби будь з чим були під забороною, як і будь-які інші рухи, що могли розцінюватися як антирадянські. Саме тоді жінок почали вітати, хоча з цим саме — невідомо. Адже, окрім праці на роботі жінка повинна була виконувати купу домашніх завдань: приготування їжі, виховання дітей, прибирання, прання, натхнення чоловіка. Колег відтепер вітали не як рівних, а як «прикрасу колективу». Отож, головну ідею свята було втрачено.
Чи варто святкувати 8 березня
Звичайно, як проводити 8 березня кожна людина повинна вирішувати особисто. Слід поважати право жінок, які свідомо відмовились від квіточок та застарілих компліментів на 8 березня. Так само не варто навʼязувати свою думку людині, яка з посмішкою на обличчі вітає з Міжнародним жіночим днем. Краще за все відверто обговорити це питання, даючи можливість кожному лишитись при особистій думці.
8 березня слід згадати про жінок, які воюють на фронті, рятують життя в якості бойового медика, волонтерять. Найкращим рішенням в цей день стане їх підтримка. Варто запитатись у знайомої військової чи волонтерки чого вона чи її підрозділ зараз потребує найбільше, і постаратись допомогти вирішити це питання. Це буде найкращим привітанням.
Фото: Вікна Новини
Фото: Радіо ТРЕК
Фото: Українська правда