Найбільш ризиковану поведінку демонструють хлопці 14–17 років (62%), а також діти із сіл та малозабезпечених родин. 97% усіх опитаних дітей стверджують, що поінформовані про правила мінної безпеки. Дослідженням охопили і Житомирщину.
Понад 80% підлітків можуть ідентифікувати вибухонебезпечні предмети. Також діти краще знають (67%) порівняно з їхніми батьками (42%), за яким єдиним номером слід повідомити (101), якщо помітили небезпечний предмет.
Показово, що молодші діти найкраще знають цей номер — 101. Однак що стосується попереджувальних знаків про загрозу ВНП поруч, то лише 55% дітей із «забруднених» районів розпізнають біло-червону кіперну стрічку як попереджувальний знак мінної небезпеки, решта не асоціюють її з цієї загрозою, вважаючи, що ця стрічка попереджає та забороняє прохід.
Такі висновки опубліковано у пресрелізі дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та дослідницькою компанією Rating Group у межах гуманітарної допомоги ЄС у березні — квітні 2024 року по всій Україні з фокусом на 27 районах, які забруднені вибухонебезпечними предметами.
Виявлено, що до групи найвищого ризику прояву небезпечної поведінки щодо ВНП належать хлопці 14–17 років. Зокрема, вони більш самостійні, здебільшого проводить час поза домом і у нових місцях. Загалом діти із сільської місцевості та малозабезпечених родин мають вищий ризик прояву небезпечної поведінки. Дівчата старшого віку за такого ж рівня поінформованості схильні демонструвати більш безпечну поведінку щодо мін та ВНП (48% — низький ризик серед дівчат та 38% — серед хлопців). Група найменшого ризику — це діти віком 10–13 років.
Понад 90% опитаних дітей стверджують, що їм розповідали про правила мінної безпеки. Зокрема, найкращу поінформованість та знання правил мінної безпеки продемонстрували діти із Запорізької, Харківської, Херсонської, Донецької й частково Сумської областей. У забруднених мінами та ВНП районах Чернігівської, Київської та Житомирської областей цей показник нижчий (на рівні, зафіксованому серед опитаних із «незабруднених» територій центру країни). Найгірші результати обізнаності показали діти із західних областей, де й загрози, пов’язані з мінами та ВНП, найнижчі.
За результатами дослідження, основним джерелом знань про мінну небезпеку для дітей є заклади освіти та батьки. Діти із «забруднених» районів здебільшого отримують таку інформацію під час навчання та від батьків, рятувальників, військових і поліціянтів. І якщо дітям молодшого шкільного віку частіше проводять тематичні заняття у школі або вони дізнаються про мінну загрозу від батьків чи з мультфільмів, то старші діти черпають інформацію із соцмереж, інтернет-сайтів, від рятувальників і військових.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив: «Дослідження показує, що альтруїзм залишається рушійною силою небезпечної поведінки: діти прагнуть допомогти в біді іншим — друзям, знайомим або ж тваринам, — чим наражають себе на високий ризик, адже там, де одна міна, з високою ймовірністю є і інші. Більшість опитаних дітей хочуть надати медичну допомогу або врятувати, а не викликати одразу екстрені служби, забуваючи, що коли вони наближаються до постраждалого або замінованої території, то ризикують власним життям. Тож важливо сфокусувати наші зусилля на сприйнятті ризиків та формуванні безпечної поведінки».
Загалом опитано 25 500 респондентів (12 750 батьків та 12 750 дітей), включаючи всеукраїнську випадкову вибірку (4 128 респондентів), яка репрезентативна для сімей з дітьми 10-17 років та бустерну випадкову вибірку (21 372 респондентів), яка репрезентативна для сімей з дітьми 10-17 років для кожного з 27 забруднених районів Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Опитування відбувалось на всіх територіях, окрім тимчасово окупованих та територій, де на момент опитування відсутній мобільний зв'язок.