Що ж там сталося поміж ними в лісі і чому мати загиблого не вірить у версію стрільця, з'ясовували журналісти Надзвичайних новин.
Трагедія сталася у маленькому селі Осівка. Тут поховали молодого чоловіка, який раптово загинув надзвичайно прикрою смертю.
Сергієві Журенку було 39 років. До Осівки із Києва він приїздив мало не щовихідних провідати матір, а ще полюбляв у сезон ходити на полювання. Того ранку до лісу пішов із цілою компанією мисливців. Місцеві жителі кажуть, що це був ранок, усі були тверезі, мати до загиблого телефонувала близько 10 ранку, але що сталося далі – ніхто нічого не розповідає.
Фатальний постріл пролунав у лісі близько 11 ранку. Точно відомо одне: він влучив не у здобич, а в людину. Пораненого Сергія мисливці винесли з лісу на дорогу і викликали «швидку», але до приїзду медиків чоловік не дожив. Куля поцілила йому прямісінько у серце.
Стрільця поліція затримала на місці. Це 63-річний сусід та кум загиблого Леонід. Односельці запевняють, що обоє чоловіків були добрими людьми і стосунки між ними завжди були хорошими.
Поліції підозрюваний розповів, що він навіть не цілився. Мовляв, заліз на дерево, аби вистежити здобич. Раптом під ним зламалася гілка.
«Один з мисливців, перебуваючи на дереві в засідці, не втримавши рівновагу впав, під час чого стався мимовільний постріл. У результаті пострілу була травмована людина – інший полювальник, який знаходився неподалік», – розповіла речниця поліції Алла Ващенко.
Але мати загиблого Сергія у таку версію не вірить. Каже, що надто усе не в'яжеться.
«Не повірю, що у 63 роки дід на дерево поліз, усе життя – мисливець і чому йому туди було лізти? Сина вбили прямо в серце, чому не в руку чи ногу? Їх там було багато, але лишилися лише шестеро, інші повтікали», – каже мати загиблого Сергія.
У селі ж впевнені, що причин для навмисного вбивства Леонід не мав. Чоловіки приятелювали і ніколи не сварилися. Тим більше для всіх загиблий Сергій був справжнім героєм, бо пройшов пекло Іловайська. Чоловік служив у 30-й бригаді в найзапекліші 2014-2015 роки.
Родичі стрільця тяжко переживають трагедію, де зараз він сам – не кажуть.