8 топових футбольних команд України у категорії U12 змагаються у Житомирі на VI турнірі пам’яті морського піхотинця Дмитра Рудя. Цьогоріч у змаганнях беруть участь команди з Житомира, Миколаєва, Донецька, Чернігова, Вінниці, Львова, Харкова та Києва. Про це повідомили у Житомирській міській раді.
«Щороку пам’ять про Дмитра Рудя об’єднує Схід, Захід, Центр — усю Україну. Цей турнір не лише про футбол, а й про вдячність нашим Захисникам, які тримають небо над Україною», – каже начальниця управління у справах сімʼї, молоді та спорту Ірина Ковальчук.
«Я мрію колись грати у великому футболі. Для мене цей турнір особливий, бо ми граємо не лише за себе, а й за пам’ять про героя. Це додає сил на полі», – ділиться враженнями юний житомирський футболіст Владислав.
«Суперники сильні. Але я радію, що ми тут зустрілися всі разом. Хочеться виграти, щоб присвятити перемогу нашим воїнам», – говорить Матвій, футболіст з Миколаєва.
«Я вдячна всім організаторам та учасникам, хто вшановує пам’ять мого Діми та всіх, хто віддав життя за Україну. Ми ходимо по цій землі завдяки тим, хто її захищає і хто вже ніколи не зустріне свій світанок. Я знаю, що Дмитро був надійним товаришем. Він закінчив снайперські курси на відмінно, захищав Маріуполь, мав нагороди за мужність. Йому назавжди 20…», – розповідає бабуся Дмитра Людмила Володимирівна.
Довідково: Дмитро Сергійович Рудь народився 23 січня 1998 року у Житомирі. Із трирічного віку після втрати обох батьків Дмитра та його сестру-двійнятко Анастасію виховували бабуся та дідусь.
У 2015 році Дмитро закінчив житомирську спеціалізовану школу № 20. Футбол та малювання були одними з основних його захоплень. Картини Дмитра, який вчився малюванню у гуртку, виставляли на виставках у недільній школі при Свято-Михайлівському соборі, яку Дмитро відвідував 11 років.
У 2016 році 18-річний Дмитро добровольцем пішов на фронт. Служив стрільцем-санітаром 503-го окремого батальйону 36 окремої бригади Морської піхоти.
Дмитро вчився у автодорожньому коледжі, але як тільки йому виповнилося 18 років, він покинув навчання і пішов воювати. За розповідями бабусі Дмитра Людмили, онук змалку мріяв про кар'єру військового і ще в школі швидше від усіх збирав та розбирав автомат.
У серпні 2022 року Житомирський об'єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ОМТЦК та СП) на своїй сторінці у мережі Facebook написав про те, як Дмитро рятував своїх побратимів.
У Дмитра була можливість навчатися у Львівській військовій академії, але він відмовився, бо поспішав на передову до побратимів, бо, як він вважав, саме там він потрібен.
Загинув Дмитро 16 травня 2018 року поблизу Водяного на Донеччині під час обстрілу позицій ЗСУ з боку незаконних збройних формувань так званих «ДНР» та «ЛНР». Поховали воїна 18 травня 2018 року на Смолянському кладовищі Житомира.
Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року Дмитро Рудь був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).