Мельник Андрій Васильович (13.12.1989 - 12.07.2023 рр)
Андрій народився у с. Копанівка на Житомирщині в багатодітній сім’ї, де змалку вчився працьовитості, порядності та любові до ближнього. Закінчив Топорищенську ЗОШ, після чого одразу почав працювати, допомагаючи родині. Доля закидала його в різні міста України та за кордон, де він трудився на будівництві. З 2008 року Андрій працював на кондитерській фабриці ЗАТ "Житомирські ласощі", а згодом — на підприємстві ТОВ "ІМПЕКС ГРАНІТ" фрезерувальником каменю. За роки невтомної праці він здобув щиру повагу колег — його цінували як сумлінного, професійного та ініціативного працівника. Його працьовитість була вагомою часткою внеску підприємству досягти високих результатів.
Найбільшою гордістю Андрія була його сім’я. Разом із коханою дружиною вони виховували двох синів, придбали власний будинок. У вільний час Андрій віддавав себе родині: сім'я подорожувала до моря, на природу. Він мав особливу пристрасть до риболовлі. Був веселий, щирий, любив пожартувати й легко ставав душею будь-якої компанії.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення росії Андрій без вагань став до лав Збройних Сил України, аби захищати рідну землю від ворога. Мужній, сміливий, виважений у прийнятті оперативних рішень, Андрій Васильович мав повагу й авторитет серед побратимів і командирів.
Із 12 липня 2023 р. вважався зниклим безвісти при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини. Рідні довго жили надією, шукали, чекали. Та дива не сталося. Лише через два роки Андрій повернувся до рідного краю — на щиті.
За інформацією Житомирської міської ради.