Ліцей №23 є одним з найкращих навчальних закладів середньої базової освіти у місті. Він відомий професійними спеціалістами та високою успішністю учнів.
Сьогодні Журнал Житомира завітав у гості до закладу та поспілкувався із заступницею директора з навчально-виховної роботи ліцею №23.
Паламарчук Тетяна Миколаївна розповіла про особливості навчального процесу у воєнний час та показала шкільне укриття, яке, варто зазначати, вражає своїми розмірами та комфортабельністю.
Зміни навчального процесу після 24 лютого. Поступове повернення до робочого режиму
З початком повномасштабного вторгнення росіян навчальний процес було призупинено до 28 березня. Багато учнів та вчителів закладу виїхало за кордон та в інші міста України. У звʼязку з цими подіями ліцей прийняв на навчання доволі велику кількість дітей з інших міст.
Коли Збройні Сили України відстояли столицю та вигнали загарбників із Півночі, до міста поступово почали повертатись учні ліцею, які раніше виїхали. 28 березня заклад відновив свою роботу у дистанційному форматі, кількість уроків була зменшена, але щотижня у кожному класі обовʼязково залишилась година спілкування з психологом. Тоді ж постало питання вибору форми навчання.
У 2022-2023 навчальному році ліцей пропонує три основні форми навчання: індивідуальна, дистанційна та очна. Перед початком І семестру більшість батьків обирали дистанційну форму навчання, проте вже на ІІ семестр кількість дітей, які бажали приєднатись до очної форми навчання, зросла.
«З дистанційного на очне навчання перевелось близько ста учнів початкової школи та до ста учнів середньої школи. Ми робили опитування в серпні, щоб організувати навчальний процес на перший семестр. На зимових канікулах ми знову зробили опитування, зібрали всі заяви. Тепер тенденція така, що в початковий школі кількість учнів, які вчаться очно, збільшується на сто, порівняно з серпнем. Укриття розраховане на трішки меншу кількість дітей, хоч воно і велике», — ділиться Тетяна Миколаївна.
Укриття ліцею №23: повноцінні класи, санвузли та акумуляторне світло
Варто зазначити, що сховище ліцею №23 представляє собою не просто місце, де можна пересидіти ракетний обстріл в коридорах. Там організовані повноцінні класи, в яких можна проводити заняття. В підвальному приміщенні облаштований санвузол та вентиляція. За відсутності світла, в укритті світло працюватиме ще впродовж декількох годин.
Укриття для початкової школи розраховане на 260-280 осіб. Наразі ж на очне навчання виходить 386 дітей, тому перед адміністрацією навчального закладу постає непросте завдання організації безпечного та комфортного процесу навчання.
«Ми починали з одинадцяти очних класів, на другий семестр у нас всього-на-всього лишається чотири дистанційних класи, а шістнадцять виходить на очне навчання. Це велика кількість», — каже Тетяна Миколаївна.
Як адаптуються до навчання учні з окупованих міст
Тетяна Миколаївна уточнює, що із сімей, які виїхали до інших країн, наразі повертається дуже мало. Певна кількість бажає перебувати за кордоном зиму, інші хочуть лишитись там до перемоги. Є діти, які виїхали з країни вже під час першого навчального семестру.
Коли навчальний процес в ліцеї відновився, до нього прибуло багато дітей із Чернігова. Наразі в ліцеї навчається велика кількість дітей з Харкова, Харківської області та Херсону.
«Учні з Чернігова повернулись на навчання у свої школи. Загалом, більша кількість дітей повертається до навчання на звільнені території. Серед таких в нас були діти з Ірпеня», — ділиться Тетяна Миколаївна.
Очевидно, що дітям, які прибули із окупованих територій, важко адаптуватись до навчання і взагалі прийти до тями після того, що їм довелось пережити. Саме тому кожен учень має змогу звернутись по допомогу до психолога. У ліцеї працює кілька психологів, які завжди готові проконсультувати і підтримати учнів.
«В нас хлопчик з Харківської області в перший клас прийшов. Він був у страшному стресі. Коли він розповідав, як він переїжджав, де він був, і скільки всього він бачив, пережив…Ми пропонували допомогу психолога, тому що він нічого не їв, ні з ким не розмовляв, ні на кого не реагував. І в перший же день як його мама привела в школу, була тривога. Всі діти знають алгоритм дій, а він відкрив двері і побіг по школі — його вихователька ледь наздогнала, щоб забрати в укриття», — розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи.
Поступово хлопчик адаптувався, почав їсти, спілкуватися з вчителями та однолітками, завів друзів.
В класах ліцею №23 обовʼязково проводяться заняття з психологами. З моменту відновлення навчального процесу у березні минулого року, в кожному класі виділено годину на тиждень для роботи з психологом.
Чи може учень піти з укриття під час повітряної тривоги
Під час перебування дітей у сховищі через повітряні тривоги, вчителі комбінують активні заняття з пасивними, творчу роботу з фізичною активністю. Це проводиться для того, щоб після декількох годин перебування в укритті діти не почувались пригніченими.
Якщо батьки виявляють бажання забрати дитину зі школи під час повітряної тривоги, працівники закладу рекомендують їм перечекати її закінчення разом з дитиною в укритті. Проте, заборонити батькам забрати дитину вчителі ліцею не можуть.
«Сама дитина з укриття не виходить в жодному випадку. Навіть якщо їй подзвонили батьки і десь її чекають. За цим ми дуже слідкуємо», — підкреслює пані Тетяна.
Учні ліцею №23 виділяються своїми талантами та рівнем інтелекту за кордоном
Тетяна Миколаївна зазначає, що українські діти за кордоном привертають увагу вчителів високим рівнем володіння різними науками, досягненнями у спорті і талантами.
Однією із таких учениць є Злата Яблонська, яка в березні виїхала разом з родиною до Польщі. На той момент вона була ученицею 2-го класу, проте через незнання мови її влаштували до першого класу. Вже через тиждень дівчинку перевели до 2-го класу. За два місяці Злата вивчила польську мову і вже на початку червня стала прикладом для учнів польської школи.
Вчителька задля мотивації польських учнів просила дівчинку читати польською мовою тексти та ставила в приклад її старанність.
Серед учнів, які поїхали до Канади, виділилась Поліна Романова. Учениця 5 класу пояснювала однокласникам математику англійською мовою, показавши таким чином високий рівень володіння мовою та математикою.
«Вона найкраще знала математику серед учнів свого класу і пояснювала англійською мовою правила своїм однокласникам», — ділиться Тетяна Миколаївна.
Можуть похизуватися учні 23-го ліцею і досягненнями у спорті. Так, Олексій Ліщина, учень 6-го класу, завоював серця футбольних тренерів у Чехії. У Житомирі хлопець був гравцем ФК «Полісся». В чеській школі під час звичайного шкільного матчу Льошу помітив тренер, після чого вмовив маму переїхати до міста, де знаходиться клуб відповідного тренера, допоміг їй влаштуватися там на роботу, допоміг знайти родині житло та створив всі необхідні умови для розвитку юного футболіста.
«Тепер він весь час бере там участь у турнірах, і, днями Льоша повідомив, що він повинен перейти до середньої чи вищої ліги їх футбольного клубу, а також тренер рекомендує його школі юних футболістів», — розповідає Тетяна Миколаївна.
Окрім цього хлопець вирізняється і високим рівнем знань шкільних предметів. В Чехії найвищою оцінкою є «1». В табелі Олексія здебільшого саме такі оцінки. Лише з одного предмету вчитель поставив йому «2».
Учень 2-го класу Тимур Забродський по завершенню навчального року отримав грамоту та велику кількість похвальних слів від вчителів польської школи.
Ось так українські учні адаптуються до нових умов, викликають повагу іноземців, привертають увагу до України та підвищують її авторитет у світі.