Для багатьох українців нинішні складнощі сприймаються як умовна інвестиція в майбутнє, тобто зусилля і втрати зараз будуть винагородженні пізніше – і самі українці, і їх діти та внуки отримають можливість жити в більш щасливих умовах. Про це у результатах дослідження пише Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Як українці бачать майбутнє України
Є стала тенденція до зниження частки тих, хто оптимістично дивиться в майбутнє України. Якщо наприкінці 2022 року 88% вважали, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною в ЄС, то до грудня 2023 року їх частка скоротилася до 73%, а до грудня 2024 року – до 57%. Водночас з 5% до 28% зросла частка тих, хто вважає, що Україна матиме зруйновану економіку.
Чи йдуть українці до єднання
За останній рік стало менше тих, хто вважає, що українці потроху долають суперечності та рухаються до згуртованої політичної нації – з 69% у грудні 2023 року до 53% у грудні 2024 року. Натомість з 25% до 33% стало більше тих, хто вважає, що суперечності лише поглиблюються і українці йдуть до розколу (і також з 6% до 14% стало більше тих, хто має невизначені думки з цього питання).
Важливо, що нинішні оцінки єднання в суспільстві значно кращі, ніж були у 2020 році (коли ще не було повномасштабного вторгнення).
Підтримка здорової атмосфери серед громадськості є важливим напрямком і відповідальністю всіх українських суб’єктів (від влади до журналістів та громадських активістів). Ми простежуємо сильний зв’язок оптимізму / песимізму з іншими важливими суспільними індикаторами. Про це пише у коментарі до опублікованих даних дослідження виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Можна скільки завгодно критикувати «переможні наративи від влади» (до речі, якщо аналізувати публічні повідомлення від влади, то така інтерпретація про «перемоги» насправді не відповідає дійсності, тобто офіційні повідомлення часто дуже стримані і обережні). Проте зараз більше шкоди роблять, навпаки, «занепадницькі наративи», які пророкують різні мало не апокаліптичні сценарії для України. Причому багато публічних осіб чомусь вважають, що якщо саме лякати населення, то це більше мобілізує людей на опір, але це не так. Українці зараз у ситуації стриманого довгострокового прагматичного оптимізму. Варто шукати баланс, при якому зберігатиметься хоча би така конструкція без переходу у суто депресивний світогляд.