Північний наступ на Україну російські загарбники здійснювали по болотистих землях українського Полісся. По тій же території вони здійснювали відступ після своєї поразки під Києвом. Окупанти так поспішали врятуватися, що кидали техніку, боєприпаси та навіть своїх побратимів.
Житомирська область відома унікальними торфʼяними болотами, які тисячоліттями утворювали покоління болотних рослин. Шар торфу в болотах Житомирщини іноді сягає 5 метрів. Місцевість являє собою сукупність високих піщаних груд, дюн і валів, що утворились в льодовиковий період. Формування поліських торфʼяних боліт почалось ще 8-9 тис. років тому, а займають вони більше 6% території лісових угідь Полісся.
Фото: nrv.org.ua
Фото: Hans Joosten
Торфʼяне болото є вкрай вологою вʼязкою ділянкою, що забезпечує ефективне накопичення в ньому органічних решток і їх збереження протягом тривалого часу. Так, в Європейських торфʼяних болотах досі знаходять міни та бомби часів Другої світової війни. Вчені, які вивчають болотяну місцевість в Німеччині та Нідерландах змушені пускати перед собою саперів, оскільки в глибинах торфу досі зберігаються наслідки війни.
За словами дослідників, те саме очікує болота Полісся, які стали театром бойових дій на Київщині, Житомирщині та Чернігівщині під час наступу рашистів з білорусі. Проте, в Україні ситуація гірша, оскільки територія наразі значно забрудненіша, ніж за часів Другої світової війни.
Фото: Austrian national library, саксонські війська переправляються через торфʼяні болота острова Ілі під час Першої світової війни
«Торфові болота ідеально зберігають всі органічні рештки, що потрапили в середину: чи тіла людей, чи спори рослин, що росли поруч з болотом тисячі років тому. Тому кожне живе торфове болото - скарб для палеоеколога, а якщо пощастить, то і для археолога», — розповідає Ольга Денищик, наукова координаторка проєктів природоохоронного Фонду Мікаеля Зуккова.
Кислоти, що виділяються торфʼяним мохом, консервують предмети та тіла людей, які потрапляють у торфʼяне болото. Так, на обличчях «болотяних людей», яких досі знаходять у болотах Північної Європи, можна розрізнити навіть вираз обличчя.
Фото: Tim Graham/Getty
Фото: Ukr.Media
Ханс Йоостен, професор з досліджень торфових боліт і палеоекології німецького Університету Грайфсвальда, стверджує, що боєприпаси у торфовищах зберігаються десятиліттями. За його словами, на торфових болотах у Нідерландах досі тривають роботи з очищення від бомб, які лишилися там з 1944 року. Вони і досі є загрозою для місцевого населення.
«На українських територіях, які росіяни залишали в паніці, цілком ймовірно, залишились боєприпаси, які вони викидали, так само як це робили нацисти в моєму районі в 1944 році. Тоді бомби скидалися в рови та канали, щоб інша сторона не могла ними скористатися. З роками боєприпаси іржавіли та ставали дедалі чутливішими, що призводило до вибухів. Тому я вважаю, що торфовища заплав, як і будь-яка водойма, можуть бути особливо небезпечними», — каже науковець.
Фото: BBC
Територія України сьогодні рясно вкрита боєприпасами, тому жителям деокупованих територій заборонено ходити в ліс через небезпеку мін, розтяжок і просто вибухонебезпечних предметів, які залишилися від росіян. Так, у Коростенському районі на міні загинуло подружжя, яке їхало дорогою неподалік білоруського кордону.
Фото: поліція