Марія Чаінська три роки тому облаштувала домашній притулок для тварин. Вона приїхала з Києва в невеличке село на Житомирщині після початку повномасштабного вторгнення.
Село Ставище, де зараз мешкає Марія з чоловіком Євгеном та донькою Веронікою, знаходиться на трасі між Києвом і Житомиром. Тварин, яких туди подекуди просто викидали, не бракувало тоді, на жаль, не бракує і зараз. Під опікою родини нині перебувають понад 70 хвостиків.
Переглянути цей допис в Instagram
Допомагати тваринам Марія почала ще коли проживала в Києві. Разом із волонтерами лікувала та допомагала в їх прилаштуванні. Але справжніх масштабів ця справа набула вже у Ставищі. Тварини, які залишились без власників через війну, чи привезені з фронту, ті, яких збивали автівки на трасі, народжені через відсутність стерилізації кошенята та цуценята та навіть ті, з ким жорстоко поводились господарі — усі вони знаходили прихисток в родині Марії.
«Наприклад, позавчора ми підібрали сім викинутих цуценят. Уявляєте, в один день», — розповідає дівчина.
Утримують притулок та доглядають за тваринами сама Марія, її чоловік Євген та 10-річна донька Вероніка. Котами переважно займається жінка, а песиками — чоловік. Вероніка ж, за словами Марії, вже як справжня ветлікарка — знає усі хвороби, які можуть бути у тварини. Євген також власноруч будує для хвостатих вольєри, усі, що є в притулку, окрім одного — зроблені його руками.
«Коли у нас було десь до 50 тварин, ми самі справлялися. Маємо багато друзів за кордоном, уся родина там, то вони допомагали. Лише рік тому завели “банки” на допомогу тваринам», — розповідає Марія.
«Банок» нині є декілька. Одна з них — на побутові потреби тварин, такі як їжа та обробка від паразитів. Ще одна — на закриття боргів у ветклініці, адже лікування вартісне і сім’я не може робити цього власним коштом для такої кількості тварин. Також є «банка» на прилаштування тварин за кордоном.
«За увесь час ми прилаштували за кордон 30 тварин. Їх зазвичай беруть у родини українці, які виїхали. До речі, найбільше донатять нам саме емігранти. Процедура перевезення доволі недешева. До Польщі — це 350 євро, до Німеччини — 500, тому на ці потреби у нас є активна банка, адже тварині треба провести всі необхідні обробки, щеплення, оформити документи. Ми маємо свого перевізника, який допомагає хвостикам потрапити у їх майбутні родини», — розповідає Марія.
Серед таких щасливчиків — собачка Чіта, народжена від нестерилізованої домашньої собаки, власник якої хотів втопити цуценят. Їй пощастило пережити це, а також усі необхідні лікування. Коли Чіті було трохи більш як півроку, її в соцмережах побачила жінка з Німеччини. Через два тижні Чіта вже була в родині.
Фото: Чіта до прилаштування в родину
Фото: Чіта в родині
Тварин прилаштовують не лише за кордон. Марія говорить, що за ці декілька років близько сотні тварин знайшли свої домівки і в Україні. Серед умов, які необхідно виконати — якщо це песик, обов’язково не «на цеп» і періодичні фотозвіти.
Також у притулку є дуже актуальна банка, яка називається «На облаштування умов тваринам». На обійсті, де нині розташований притулок, є старий хлів, який хочуть переоблаштувати в окреме приміщення для утримання котиків. Планують створити зонування — із місцями для дорослих і здорових котиків та територією для кошенят та спеціальним карантином. Власне, ці роботи вже почались, їх виконує Євген та двоє людей, яких винайняла родина. Уже залили фундамент, стіни планують зробити з піноблоку, а дах — з шиферу із старого хліва. Марія каже: очікують вкластися в суму близько 50 тисяч гривень і сподівається на допомогу небайдужих, адже ситуація з донатами нині дуже складна.
«Бувають у нас відео, де понад мільйон переглядів, а донатять 10–15 людей. Люди, мабуть, остерігаються шахраїв, тому частіше допомагають просто кормом — і цьому ми також дуже раді. Також ми без проблем надаємо охочим реквізити ветклініки, де, як я згадувала, у нас постійний борг за лікування, тому таким чином також можна допомогти», — розповіла Марія.
Серед складнощів також — розташування притулку. Часто коли люди дізнаються, що це якесь село на Житомирщині, то відмовляються від думки приїхати. Утім, Марія закликає усіх охочих відвідувати їх та зазначає: якщо без заторів, то за 20-30 хвилин до них можна доїхати з Києва власною автівкою. І приблизно за той же час можна дістатися з Житомира.
«Нас не вистачає на таку кількість тварин, а вони ж дуже хочуть уваги та турботи. Завітайте до нас, можливо тут ви зустрінете вірного друга, якому подаруєте домівку, а він віддячить вам безмежною любов’ю», — говорить жінка.
Якщо ви хочете допомогти домашньому притулку, подарувати домівку одному з його мешканців в Україні чи за кордоном, будь ласка, зв'яжіться з @sporidnenidushi.animal_shelter в інстаграм за посиланням.
Також можна задонатити на одну з банок: